Головна » Блоги » Місто як суб'єкт міжнародної політики

Місто як суб'єкт міжнародної політики

28.06.2017
4761

Сучасний рівень глобалізації, розвиток соціальних мереж і комп'ютерних технологій, що дозволяють «стискати й нівелювати» відстані між людьми, дозволяє європейським і американським містам претендувати на своє особливе місце в списку таких, що приймають рішення. Дослідники передбачають, що визнання міст активними діючими суб'єктами прийняття рішень, які, можливо, будуть рівнозначні за важливістю рішенням країни, а за дією поширюватимуться на міжнародному рівні, вже не так далеко. Зв'язки міських корпорацій, розвиток міських мереж, виділення інвестиційно-логістичних хабів у великих містах (таких як Лондонський Сіті - бізнес-серце Англії, або та ж сама Волл Стріт на Манхеттені) - усе це оформляється через договори про співпрацю та розвиток між містами в майже паралельні державним зв'язки.

Зараз такі міста досягли рівня, коли можуть дозволити собі йти наперекір державним бажанням. Наприклад, деякі американські міста проявили свою позицію за двома болючими напрямками політики президента Дональда Трампа – міграція та екологія. Так звані міста-притулки (sanctuary cities), які відмовлялися виконувати розпорядження федеральних імміграційних властей і висилати мігрантів, опинилися під загрозою втратити державного фінансування.

Одним з яскравих прикладів взаємного співробітництва є рух міст-побратимів (Sister cities або Twin town) і міст-партнерів. Йдеться про ініціативу, що з'явилася після Другої світової війни, зміцнювати партнерство між містами в різних країнах. Метою такого партнерства є об'єднання міст (в географічно і політично різних областях) для зміцнення контактів з людьми й культурних зв'язків. Ця практика повинна була примирити колишніх ворогів, знайомлячи їх один з одним, допомогти «привести європейців до глибшого розуміння один одного і сприяти транскордонним проектам взаємної вигоди. Наприклад, Ковентрі побратався з Дрезденом як акт миру і примирення, обидва міста сильно бомбили під час війни». Зараз, ця практика поширилася на шість континентів земної кулі. Україна також активно залучена у процес встановлення братерських зв'язків як з містами світу (активно останнім часом розвивається тема партнерських відносин Києва і Токіо), так і між містами всередині країни.

Що чекає на цьому шляху українські міста? У країні кілька останніх років запроваджують ініціативи децентралізації (за іронією пострадянської реальності, спустивши цю саму децентралізацію «зверху»). Це, звичайно, має допомогти переосмислити конкретні ролі кожного міста в кожному конкретному регіоні, але все одно це дещо не те. Українські міста відчувають, як прибуває їх сила. Напевно, з найбільш гучних ініціатив можна згадати недавній запит Київської міської ради законодавчо врегулювати імпічмент Президента. Схоже, ми рухаємося до того часу, коли міське співтовариство буде не тільки знати свої права, а й активно ними користуватися, не залишаючи свої інтереси на відкуп іншим.

Читайте також:

Мистецтво співжиття

Європа і Німеччина: комунікативний світанок?

 
Дивитись всі блоги