Діалектика сакрального та профанного в цивілізаційних підвалинах сучасності

Історія спостережень за релігійними переконаннями людей дозволяє дійти висновку, що потяг людини до трансцендентного не зникає навіть за умов домінування в державі атеїстичних ідей чи відсторонення традиційних конфесій від участі в суспільному житті. Разом із тим, часто йдеться не про повернення релігії в її традиційному інституційному прояві, а про зовсім нові явища, які тим не менш маніфестують досвід зіткнення з сакральним. Науковці вбачають релігійні інтенції в цілому спектрі явищ – починаючи від спорту та закінчуючи рок-музикою. Разом із тим, постійно виникають політичні ідеології та ціннісні проєкти, що звертаються до релігійних символів як власного джерела легітимності. Нарешті, щороку з'являються нові релігійні, спіритуалістичні течії, які також прагнуть задовольнити релігійні потреби людства. В межах цього проєкту ми спробуємо поглянути на діалектику сакрального та профанного в людському сьогоденні як на невід’ємний атрибут цивілізації, але такий, що постійно маніфестує себе в різноманітних формах.