На початку березня The Telegraph опублікував цікаве розслідування про те, як «Ісламська держава» щорічно заробляє близько 20 млн доларів на валютних ринках Іраку та Йорданії. Сама собою ця новина швидше є рядовою, ніж чимось неординарним, оскільки лише на продажі нафти ІД щорічно заробляє близько півмільярда. Проте дуже зацікавила фраза, що одним з джерел готівкової валюти для ІД є пенсії та зарплати, які виплачує жителям підконтрольних угрупованню територій іракський уряд. Тобто уряд Іраку продовжує соціальні виплати бюджетникам і пенсіонерам, які живуть на непідконтрольних територіях, щоправда, не всюди. Зокрема, на території, контрольованій курдами, таких виплат, начебто, не проводиться. Насправді, журналісти The Telegraph мабуть говорили про тенденції попередніх місяців, оскільки офіційно виплати бюджетникам припинилися з липня, хоча гроші продовжують нараховуватися, і після звільнення територій уряд обіцяє їх виплатити, так само як і в разі виїзду бюджетників на підконтрольні уряду території .
Питання виплати пенсій і зарплат бюджетникам в Мосулі та інших підконтрольних ІД містах жваво обговорювалося в пресі протягом 2015 року. Цікаво, що навесні 2015-го іракський уряд заявляв про те, що збирається продовжувати виплату зарплат і пенсій бюджетникам, які живуть на підконтрольних ІД територіях, вважаючи це проявом турботи про місцевих жителів. Своєю чергою, багато міжнародних експертів та організації, зокрема, Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), закликали уряд припинити виплати в зв'язку з тим, що вони побічно фінансують діяльність «Ісламської держави». Про незручну проблему з виплатою грошей бюджетникам в Мосулі говорили спецпредставник генерального секретаря ООН Ян Кубіш, заступник голови провінційної ради Ніневії Хассан Аллаф (був обраний до органів влади від Мосула 2013 року). Зрештою уряд вирішив скасувати соціальні виплати на підконтрольних ІД територіях, мотивуючи це необхідністю фінансової боротьби проти ІД. Однак можна резонно запитати: невже раніше не було такої необхідності? Чому понад рік виплати тривали, а потім їх скасували?
Звісно ж, було кілька причин, які зміцнили думку уряду скасувати соцвиплати. По-перше, до літа 2015-го майже вдвічі порівняно з 2014 роком впали ціни на нафту, а значить – скоротилися доходи іракського бюджету. Країну охопила криза, почалися масові відключення електрики, антиурядові демонстрації. В цей же час країна чекала чергового траншу від МВФ, і, можливо, скорочення бюджетних витрат було однією з умов отримання кредиту. Якщо повірити в конспірологічну теорію, згідно з якою уряд Іраку мав таємні домовленості з керівництвом ІД про продаж через офіційний Багдад нафти, видобутої на підконтрольній ІД території, то доведеться констатувати, що і ці домовленості також втратили в ціні вдвічі.
По-друге, був переламаний хід війни проти ІД. Остання стала зазнавати поразку за поразкою в Іраку, було відбито кілька великих міст, потім перерізана траса Мосул-Ракка, і «Ісламська держава» припинила бути в Іраку грізною силою в кількох десятках кілометрів від Багдада. Тому з'явилася хороша перспектива повернути прихильність місцевого населення до центральної влади фізичним шляхом – через повернення контролю над сунітськими провінціями, а не шляхом задобрювання і непрямої турботи. Відповідно, уряд вирішив зосередитися на військових методах боротьби з ІД, пожертвувавши благополуччям місцевого населення, як він вважає, ненадовго. Таким чином, відмова від соцвиплат на непідконтрольних територіях була скоріше вимушеною і стала частиною комплексної стратегії відвоювання територій у «Ісламської держави». І попри іміджеві втрати та критику в ЗМІ, уряд зумів зберегти обличчя як перед власними громадянами, так і перед світовою спільнотою.