Попри тенденцію до збільшення обсягів експорту в ЄС, повністю переорієнтувати на нього колишні, докризові обсяги українським експортерам не вдається. А отже – прийшов час шукати нові ринки збуту, зокрема для аграрної продукції, обсяги виробництва якої значно зросли. 2016 року українські аграрії і трейдери експортують 37 мільйонів тонн зерна, тож, по суті, АПК залишиться основним експортним локомотивом України щонайменше на найближчі 5 років.
Сьогодні надію на відновлення і нарощування всього українського експорту пов’язують з азіатським регіоном. Уже нині ринок Індії для українських експортерів навіть більший за німецький або угорський. А китайський і зовсім перевищив польський або італійський.
Не менш перспективними і «сприятливими» для українського експорту країнами є Туреччина (за 10 місяців 2015 року товарообіг сільськогосподарської продукції між Україною і Туреччиною становив 715,87 мільйонів доларів) і Саудівська Аравія (співпраця у літакобудуванні). Цього року Україна готова збільшити в 2-3 рази експорт зернових та соняшникової олії до Туреччини через впровадження торгових обмежень з боку Російської Федерації. Тривають перемови про ЗВТ між Україною та Туреччиною.
Ринки Китаю приваблюють українських експортерів незалежно від того, наскільки мінливою може бути їхня кон’юнктура. А купівельна спроможність країни з населенням 1,3 млрд осіб, що має зараз тенденцію зростання, є додатковим аргументом. Експерти вважають, що для виходу українського малого і середнього бізнесу на місцевий ринок нині дуже сприятливий час.
До числа перспективних сьогодні також відносять Камбоджу, Лаос, Непал та інші. 2015-го Азія посилила свої позиції основного імпортера вітчизняної агропродукції. На тлі загального зниження показників вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону минулого року збільшилися до $ 6,7 млрд. Як наслідок, частка азіатських країн збільшилася з 38,5% в 2014 р до 45,3% від загального експорту української сільгосппродукції.
Наприклад, затребуваними в Азії виявилися поставки м'ясо-молочної продукції. Одним з найбільших азіатських покупців українських товарів є Індія (сира та бутильована соняшникова олія; овочі та агропродукція; меблі та продукти деревообробної промисловості; легпром; фармацевтика; машинобудівна продукція).
До країн Азії в значних обсягах експортується і продукція українського машинобудування. Наприклад, ще два роки тому, 2014-го, на нього припало 10,8% усього вітчизняного експорту в Китай, 21% – в Іран, близько 25% – у В’єтнам. Але найбільше чекали продукцію українського машинобудування в М’янмі – 90,6% українського експорту в цю країну складається з неї.
Насамкінець варто відзначити, що інтерес до китайських ринків в українських експортерів не зникає ніколи. Китай має труднощі із самозабезпеченням продовольчою продукцією через прискорену урбанізацію, тому актуальними для цієї країни нині є якісні продукти харчування і товари АПК. Україна може з часом стати головним постачальником продовольства до КНР (90% кукурудзи та 97% соняшникової олії в Китай йде з України). Також вітчизняні постачальники відкрили в КНР новий ринок збуту продукції машинобудування, залізної руди, сільгоспсировини.
Таким чином, можнемо констатувати, що Азія стає стратегічним напрямком вітчизняного експорту України.