Розмірковуючи про соціальне конструювання реальності в сучасному світі, автор виділяє маркери глобальних змін, пов'язані з:
1) трансформацією уявлень про істину і поширенням стану постправди;
2) появою релігійно-мотивованих альтернативних проектів глобального розвитку;
3) дією нового технологічного інструментарію (ЗМІ, соціальні мережі, штучний інтелект, Суспільство 5.0 тощо).
Вихідним предметом аналізу, що зберіг канонічний образ реальності, він визначає Інститути онтологічної відповідальності - соціально визнані, наділені повнотою символічної (політичної, економічної і т.і.) влади інституції.
Аналізуючи історичні форми таких інститутів, робить висновок, що детрансценденталізація реальності і технологічний інструментарій безпосереднього впливу на індивіда в глобальних масштабах зумовили таку сучасну форму ІОВ як аналітичний центр.
І якщо в епоху модерну ключовим конструктом соціальної реальності виступала картина світу - сформульоване науковими інституціями і сформоване практиками масової культури одновимірне уявлення, то сьогодні для побудови соціальної реальності використовується вже новий конструкт - конструкт світу, роблячи її (соціальну реальність) інтерсуб'єктивним універсумом, який щомиті підтримується спільною діяльністю реципієнтів, що її поділяють, і в рамках якої тільки й можлива їх самореалізація.
З повним текстом статті можна ознайомитися за посиланням
Презентаційний матеріал до статті (посилання)