Протягом останніх років виникло одразу кілька форматів переговорів щодо майбутнього Сирії, де беруть участь різні сторони цього складного конфлікту. Головним міжнародним майданчиком, де зустрічаються представники уряду Асада, поміркованої опозиції та курдських сил, стала Женева. Зустрічі там відбуваються під наглядом ООН.
Другим міжнародним майданчиком з обговорення сирійських питань стала столиця Казахстану — Астана. Ці переговори розпочалися під егідою Росії, Ірану та Туреччини, і в них не беруть активної участі деякі важливі сторони протистояння, зокрема, курдські загони, а також деякі опозиційні фракції, представники від США тощо. Разом із тим, саме в цих переговорах було досягнуто угоди про т.зв. «зони деескалації».
Також відбуваються переговори в інших форматах, зокрема, в межах міжнародної групи «Друзі Сирії», створеної ще у 2012 році. Нарешті, відбуваються також двосторонні переговори держав, які підтримують ту чи іншу сторону конфлікту в Сирії. Найбільш успішною з останніх ініціатив на цьому фронті слід вважати угоду мід Сполученими штатами й Туреччиною щодо врегулювання зони напруженості навколо північносирійського міста Манбідж. Саме такі переговори є чи не найбільш перспективними, адже за їхніми учасниками зазвичай є спроможність дійсно впливати на своїх протеже в Сирії.