Головна » Блоги » «Сині кити» українських соцмереж або територія суїциду

«Сині кити» українських соцмереж або територія суїциду

27.02.2017
6471

Звичайно, Україна опинилася в самому епіцентрі геополітичного потрясіння. Звісно ж, ситуація війни позначилася на всіх сторонах життя країни і продовжує ускладнювати життя українців. Однак, за всіма цими об'єктивними і суб'єктивними потрясіннями можна не помітити, що «здригається» увесь світ і те, що Валлерстайн назвав «світосистема», увійшло в зону небаченої раніше турбулентності. Як не згадати тут метафору нещодавно покійного Зигмунта Баумана, який порівняв сучасну цивілізацію з авіалайнером, що летить, аеропорт посадки якого не тільки не готовий його прийняти – він узагалі не побудований та існує тільки на рівні проектних креслень. І ось тепер ще й зона турбулентності! І пов’язана вона, в першу чергу, з революцією в засобах комунікації. Ті самі соціальні мережі, які неначебто всього лише перевели побутове спілкування у віртуальний простір, а насправді створили абсолютно новий вимір нашої соціальної реальності, відповідальні за кілька відбулися переворотів і Бог ще знає за скільки готуються.

Говорячи про приховані можливості «Фейсбуку» і «Вконтакті» (збір інформації та особистих даних, таргетування, поширення фейкових новин тощо) ми не звертаємо увагу на деякі не менш важливі властивості соціальних мереж, які відрізняють їх від класичних ЗМІ і засобів комунікації. Зверну тут увагу на дві особливості, які помітні з точки зору не стільки технічної, скільки гуманітарної.

По-перше, назвемо це ефектом «великого брата»: зберігаючи відчуття міжособистісного спілкування, соціальні мережі надають небачені раніше можливості контролю за будь-яким контентом деякої «третьої» сторони в своїх власних інтересах. Причому йдеться не тільки про творців соцмережі або держорганах, яким вони надають інформацію, а й про будь-якому підготовленому суб'єкті діяльності. Нещодавно ЗМІ писали про роль Роберта Мерсера і компанії Cambridge Analytica, що спеціалізується на створенні психометричних профілів виборців в Брекзіт і обранні Трампа.

По-друге, слід сказати про «ефект віртуального натовпу». Людині властиво координувати свою діяльність (в тому числі навіть таку малоусвідомлювану як ідентифікація подій і прийняття поточних рішень) з думкою спільноти. Відомі досліди психологів, в яких люди змінювали свою думку на помилкову тільки тому, що помилкової думки (за домовленістю з психологом) дотримувалася переважна більшість учасників експерименту. Тому в соцмережах настільки великою є роль ЛОМів (лідерів громадської думки) і підтримуючих їх авторитет кількістю лайків ботів (створених заради цього самого кількості віртуальних користувачів, часто фейкових) – хоч би ви не були впевнені у власній правоті чи правоті деякого «невіртуального» експерта в віртуальної кислоті соцмережі ваша впевненість розчиняється без залишку.

Саме тому топ-темою світових ЗМІ є питання кібератак і фейкових новин в соцмережах – анонімні й невидимі режисери розганяють хвилі віртуальних цунамі по зовсім не абстрактному тепер (а такого, що складається з мільярдів крапель персональних сторінок) океану суспільної свідомості.
Однак головні сюрпризи, цілком ймовірно, ще попереду. Живемо ми все ж не в мережі, а в реальному світі, і одного разу хтось згадає про те, що у віртуальної адреси часто є цілком земна локація. І якщо хтось не піддасться впливу в соціальній мережі, його можна «переконати» в звичайному фізичному світі. Який стає таким невеликим і затісним, що з нього ні-ні, та й викинеться хтось, подібно китам, які викидаються з моря на берег помирати. Алюзія тут цілком свідома – набирає обертів в соцмережах смертельний квест «Синій кит» ( «Тихий дім», «Розбуди мене о 4.20»), який примушує підлітків до самогубства, може виявитися «обкаткою» нових кібертехнологій. Може бути, частина з наших співвітчизників, що постять зі сторінок ЛОМів «абсолютні істини», вже на півдорозі до суїциду?

Читайте також:

Якщо завтра If Day

Хто кому друг або коли в Україні почнуть думати

 
Дивитись всі блоги