Головна » Блоги » Антисоціальна політика України деморалізує внутрішніх переселенців

Соціальна політика України деморалізує внутрішніх переселенців

28.02.2017
6461

Проблеми більшості внутрішніх переселенців в Україні не тільки не вирішуються з плином часу, більш того - вони поглиблюються. Немає роботи (або тільки низькооплачувана), немає житла та соціального захисту - багатьом переселенцям з Донбасу і Криму українцям часто доводиться виживати на новому місці.

Антисоціальна політика України лякає не тільки своїм змістом, а й послідовністю.

Майже 50% переселенців мають вищу або незакінчену вищу освіту. Практично стільки ж - близько 50% тих, що переїхали – це люди з дітьми. Значна частина - вразливі соціальні категорії: діти, пенсіонери та інваліди - близько 75%. Ключові проблеми переселенців - зайнятість, низький рівень добробуту і забезпечення житлом. Згідно з опитуванням, лише 52% працездатних людей змогли знайти роботу на новому місці. Основні бар'єри при працевлаштуванні - вік кандидатів і побоювання роботодавців, що переселенці можуть повернутися додому, через що доведеться шукати нові кадри. Також серед проблем - неможливість влаштувати дітей в дитячий садок, відсутність державних програм допомоги ВПЛ і неефективна робота центрів зайнятості.

Загальний рівень добробуту переселенців на дуже низькому рівні: 40% з них змушені економити навіть на їжі, ще 40% людей коштів вистачає лише на їжу.
Бюджет 2017 містить один рядок з приводу виплат за Постановою № 505, на покриття витрат на житло і оплату комунальних послуг переселенців. За цією постановою закладено 3,26 млрд грн. Це менше, ніж у 2015 році, хоча внутрішньо переміщених осіб стало набагато більше.

Максимальна сума, яку може отримати переселенець - 884 грн, і то, за умови, що це пенсіонер або дитина. Люди з інвалідністю можуть отримати прожитковий мінімум. Працездатні люди перші два місяці отримують 442 грн, а якщо вони не знайшли роботу - ця сума скорочується вдвічі, тобто 224 грн. Як можна на 16 доларів в місяць прожити, якщо у людини немає роботи і власного житла?

Катастрофічно не вистачає суми 25 млн грн, передбаченої на Міністерство з питань тимчасово окупованих територій, при потребі в 1,5 млрд дол. (За оцінкою ООН і Світового банку «Оцінка шляхів відновлення миру в Україні», обсяг сукупних фінансових потреб Донецької і Луганської областей становить 1,5 млрд доларів) і навіть цієї суми буде недостатньо. А адже Донбас був економічно самодостатнім регіоном, більш того, регіоном-донором.

8 червня 2016 року була прийнята і незабаром набула чинності Постанова Кабінету Міністрів № 637, згідно з якою, до вимушено переселених осіб застосовуються нові правила нарахування і продовження соціальних виплат і пенсій. Але головним каменем спотикання постанови стали перевірки місця проживання.

За інформацією Міністерства соціальної політики, процедура перевірки «шахрайських схем» стосується від 700 до 900 тисяч осіб. До фактичної перевірки були автоматично призупинені виплати як адресної допомоги для переселенців, так й інші соцвиплати, в тому числі і пенсій за "спискам СБУ". Пенсіонери стали заручниками верифікації переселенців. Виплати не отримують по півроку. Протягом першого року з моменту отримання електронного пенсійного посвідчення внутрішні переселенці будуть проходити ідентифікацію в Ощадбанку двічі в рік, через кожні півроку. У всі наступні - один раз на рік. Такі зміни спровокували черговий ажіотаж серед переселенців, які привели до черг в органах соцзахисту. Літні громадяни й люди з інвалідністю стали заручниками нововацій.

Для багатьох переселенців соцвиплати - єдине джерело доходу, але ж виплата пенсій громадянам - зобов'язання держави, яке в разі невиконання може бути оскаржене.

Навесні 2017 року очікується повноцінний запуск єдиної бази ВПЛ. В ідеалі, це буде електронний кабінет для кожної внутрішньо переміщеної особи, куди людина може зайти й надати інформацію про свої потреби. Держава, маючи цю інформацію, має вибудовувати політику й програми, які будуть фінансуватися як за рахунок державного бюджету, так і за рахунок коштів міжнародних донорів. На даний момент створено мультитрастовий фонд на рівні Кабінету Міністрів, але база поки не запущена, доступу до електронних кабінетів поки немає, доступ до них має тільки Міністерство соціальної політики і управління соцзахисту на місцях. Є надія, що система перевірок внутрішньо переміщених осіб буде спрощена через запуск бази, тому що таким чином буде покращено обмін інформацією між Міністерством соціальної політики та прикордонниками на лінії розмежування. І в перевірках місця проживання відпаде необхідність.

Що стосується тих громадян, які є немобільними, людей з інвалідністю, людей похилого віку, які не можуть самостійно виїхати, то необхідно підключати міжнародні гуманітарні організації, що працюють на непідконтрольній території.

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб (ВПО) розглядає ідею викупу прав власності на житло переселенців, яке знаходиться на непідконтрольній території, а також можливість кредитування під заставу такого майна. За словами заступника міністра Георгія Туки, такий ізраїльський досвід цілком може бути використаний в Україні, але в комплексі з іншими заходами щодо забезпечення житлом переселенців.

Однак, навіть якщо ідею схвалять в уряді, в бюджет 2017 року на ці напрямки гроші не закладалися. Єдиним джерелом поки залишаються кошти міжнародних донорів. Німецький банк KFW - єдиний у світі, який погодився працювати (за темою забезпечення житла переселенців в Україні). Донор може виділити хоч якісь ресурси на вирішення житлового питання ВПЛ.

Хоча міжнародні донори готові кредитувати житло переселенцям, але їм потрібні гарантії від держави. Питання в тому, що донори не довіряють нашому уряду, нашим органам влади і повинні підстрахуватися. Є побоювання, що виділені гроші підуть не туди. Тому потрібні гарантії, що суми будуть спрямовані саме на цільове призначення - житло для переселенців, щоб йшла звітність по виділених коштах. Обговорення даного питання триває 3 роки.

Станом на 27.02.2017, за даними структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій, в Україні обліковано 1 млн 626 тис. 137 переселенців, або 1 млн 309 тис. 917 сімей з Донбасу і Криму. Про це повідомляє прес-служба Міністерства соціальної політики. 1 млн 169 тис. 959 сімей звернулися за призначенням допомоги, 1 млн 084 тис. 408 з них така допомога призначена.

Станом на 21.02.2017 в Україні було зареєстровано 1 млн 627 тис. 738 внутрішньо переміщених осіб. Таким чином, тенденція до скорочення кількості переселенців зберігається: за тиждень переселенців стало менше на 1 601 ос.

До початку збройного конфлікту на Донбасі в 2014 році пенсії на даній території виплачувалися 1 млн 278 тисячам пенсіонерів. З початку конфлікту українські пенсії отримують 1 млн 138 тис. Пенсіонерів. Тобто різниця склала 140 тис. чол. Про це 30.01.2017 року повідомив заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін. Дуже сумнівні цифри, навіть для оптимістів.

У 2016 році на вирішення проблем переселенців з держбюджету було виділено близько 3 мільярдів гривень. На 2017 рік заплановано 3 млрд 363 мільйони.

Росія території ОРДЛО не балує. Як повідомив український міністр соціальної політики Андрій Рева, розмови про зміст Донбасу Росією на суму в 3 млрд дол. свідчать лише про те, що на непідконтрольних територіях відбувається економічна катастрофа. Тільки на пенсійне забезпечення жителям непідконтрольною частини Донбасу щорічно потрібно 30 млрд грн.

Стає очевидно - соціальна політика України відрізняється не тільки проблемами в дотаціях і дірами в фінансуванні. Соціальна політика України - це зведення порушень прав людини на життя, працю та її оплату, на охорону здоров'я та свободу.

Однак найсерйозніші проблеми українського соціуму мають приховану під водою частину айсберга, що насувається.

Соціальний занепад, відсутність перспектив і реальних шляхів розв'язання кризи в Україні породжують фундаментальні проблеми для благополучного майбутнього України.

Тому підростаючі українці все частіше хочуть покинути свою країну і зовсім не прагнуть будувати її майбутнє, тому що знають, що протидія влади населенню все одно сильніше.
Найкраще про це скажуть цифри: 30% студентів, які виїхали із зони АТО, повернулися назад, а 50% випускників ВНЗ працюють за кордоном.
Навіть працюючі жителі України стрімко мігрують в інші країни в пошуках кращого життя, а що залишається пенсіонерам-переселенцям? Куди бігти далі?

Читайте також:

Чим зобов'язаний український пенсіонер МВФ

Раціональна ірраціональність: взаємовідносини пенсіонерів ОРДЛО та України

 
Дивитись всі блоги