Дебати про політику США, пов'язану із захистом Тайваню, посилюються, проте питання про здатність Сполучених Штатів виконати таку місію залишається відкритим.
Китай розглядає Тайвань – острівну демократію з 23 мільйонами громадян – як ренегатську провінцію, яку треба повернути під контроль Пекіна. Закон про стосунки з Тайванем 1979 року не вимагає, щоб Сполучені Штати захищали Тайвань, але двозначно заявляє, що Вашингтон збереже здатність робити це.
Очевидно, що Тайвань важливий для Сполучених Штатів. Контроль Китаю над Тайванем дасть Китайській Народній Республіці (КНР) передову базу в 150 милях від материка, наблизивши китайські літаки та ракети до життєво важливих торгових шляхів та важливих союзників США, таких як Японія та Австралія.
Контроль за Тайванем, п'ятим за важливістю торговим партнером Китаю, надасть Пекіну важливий економічний актив, пов'язаний із сильною технологічною галуззю. Захоплення Тайваню забезпечить КНР напівпровідниковими заводами, що є критично важливими для мікроелектроніки.
В останньому річному звіті Американо-китайської комісії з огляду економіки та безпеки, опублікованому в листопаді 2021 року, йдеться, що десятиліття удосконалень збройних сил Китаю «докорінно змінили стратегічну обстановку» та послабили можливість військового стримування Китаю з боку США. Є ознаки того, що момент максимальної небезпеки в конфлікті з Китаєм через Тайвань може наступити лише через кілька років.
Якщо, як зазначалося вище, Тайвань має значення для Сполучених Штатів і здатність Китаю діяти проти Тайваню покращується, ми повинні поставити запитання, чи Сполучені Штати забезпечують належними ресурсами збройні сили для захисту Тайваню в разі потреби. Чи готові зараз американські військові до успіху?
Коротка відповідь: ні.
Американські збройні сили в даний час мають чотири основні перешкоди на шляху до успіху.
По-перше, оборона не є пріоритетом для нинішньої адміністрації, про що свідчить бюджетний запит на 2022 рік.
По-друге, затримки зі щорічними асигнуваннями та дозволами знижують готовність до конкурентної переваги.
По-третє, визначення оборони було розширено, що дало змогу відвернути оборонні ресурси та зосередити увагу на пріоритетах, не пов'язаних з обороною.
По-четверте, інституційні та законодавчі правила та процеси не сприяють швидкості та гнучкості у тестуванні, придбанні та інтеграції сучасних озброєнь.
Все це загострює проблему виконання США своїх зобов'язань щодо Тайваню, що має критичне значення на тлі посилення збройних сил КНР та нової угоди про співпрацю між Китаєм та Росією.
Читайте також:
Китай і Росія змінюють світопорядок, відкриття XXIV зимових Олімпійських ігор: Топ-5 подій тижня