За А. Бісеном
У міру того як демократичні суспільства прагнуть модернізувати свої фінансові системи, авторитарні уряди, ліберальні демократії і прихильники децентралізованих валют пропонують різні погляди на майбутнє грошей.
Китай, наприклад, знаходиться на передовій, прагнучи використовувати фінансові технології для посилення внутрішнього контролю над капіталом і економікою і в довгостроковій перспективі підірвати глобальну фінансову систему, орієнтовану на США. Результат цієї грошової конкуренції має геополітичні наслідки і значні соціальні ризики. З одного боку, цифрові валюти можуть сприяти стабілізації фінансових систем, розширити послуги для малозабезпечених і підвищити ефективність і безпеку платежів. Але з іншого боку, ці технології також можуть використовуватися для державного нагляду, для підриву критично важливих фінансових інститутів і для ухилення від санкцій і правоохоронних органів.
Пандемія COVID-19 ще більше прискорила перехід до електронної комерції і безконтактним платежами, сприяючи зростанню популярності цифрових грошей.
Серед держав найбільші успіхи в переході на електронні гроші показує Китай. Його платіжна інфраструктура вже перевершила інфраструктуру інших країн, оскільки банки усувають посередників і використовують свої вітчизняні технологічні компанії для полегшення платежів за допомогою цифрових гаманців і QR-кодів. Запускаючи цифрову валюту центрального банку (CBDC - Central Bank Digital Currency) і рухаючись до безготівкового суспільства, Китай прагне скористатися перевагами цифрових грошей, посилюючи контроль за рухом капіталу і зміцнюючи контроль над усіма транзакціями. CBDC буде поширюватися через банки Китаю, забираючи деяку владу у технологічних платформ, таких як Alipay, які, за словами керуючого Народного банку Китаю І Гана, створюють «проблеми і фінансові ризики».
Китай також прийняв жорсткі заходи відносно торгівлі і майнінгу криптовалютю через побоювання з приводу екологічних витрат, шахрайства та відмивання грошей.
Експерти також попередили, що цифровий юань не тільки зміцнює контроль і допомагає відновити банківський сектор, а й дає Китаю нові інструменти для цензури і покарання його критиків. Згідно з китайськими державним ЗМІ, уряд зможе відстежувати осіб або організації, які вступають в конфлікт з законами про корупцію, відмивання грошей та ухиляння від сплати податків.
Китай також активно формує міжнародне регулювання, щоб підвищити роль юаня у світовому обміні, кинути виклик глобальній банківській системі, в якій домінує долар, і забезпечити сумісність і обмін даними між країнами.
Якщо країни зможуть впровадити оптові транскордонні механізми CBDC в широкому масштабі, ці платіжні системи можуть почати замінювати підтримувану США банківську систему SWIFT в якості кращої системи міжбанківських переказів. Це може знизити частку міжнародної торгівлі і потоків капіталу, деномінованих в доларах США.
Саме цей транзакційний аспект домінування долара США дозволяє Сполученим Штатам контролювати глобальні фінанси і вводити потужні санкції по всьому світу.
Проте, односторонні санкції США викликають суперечки навіть серед союзників і партнерів, і Китай - далеко не єдина країна, яка виступає проти дій США, які використовують свою центральну роль у світовій валютній системі. Якщо Китаю вдасться впровадити цифровий юань, це може принести значні економічні і політичні дивіденди Пекіну і його моделі, орієнтованої на державу, як всередині країни, так і за кордоном.
Читайте також:
Новий стимул для китайсько-арабських відносин
Brookings: колапс міжнародного туризму може зруйнувати економіки невеликих країн