За Ф.Кемпе
Майже щотижня протягом понад тридцяти років Кісінджер дзвонив генералу Бренту Скоукрофту, який був його заступником, коли він був радником президента Річарда Ніксона з національної безпеки, щоб поговорити про світові справи та звірити думки про національні й світові процеси. Ці дзвінки продовжувалися ще наполегливіше після того, як здоров'я Скоукрофта почало погіршуватися, і не припинялися до смерті Скоукрофта у серпні 2019 року.
Будь-яке розуміння внеску Кісінджера у створення кращого світу було б неповним без урахування таких історій про особисті зобов'язання, які найчастіше відбувалися подалі від уваги громадськості.
«Здебільшого громадського дискурсу, — казав Кісінджер, — ідеалісти описуються як представники шляхетних поглядів на зовнішню політику. Реалісти — це люди, які тягнуться вперед, одержимі владою і які просто чекають, коли буде розроблено ще одну зброю, яку можна буде інтегрувати у стратегічне планування».
Замість цієї старої дихотомії Кісінджер запропонував інший спосіб розуміння конкуруючих імпульсів у веденні міжнародних справ. Його проникливий аналіз був заснований на його власній ідентичності як американця з гострим європейським поглядом, вченого та практика, що вивчає історію та суб'єкта цієї історії.
"Як американець, я не можу не вірити в демократію", - говорив він. «Але державний діяч не може не враховувати терміни, в які його цілі можуть бути реалізовані. Заявляти про цілі, які є недосяжними в рамках політичного процесу, не означає бути ідеалістом; вони поступово стають практично неактуальними і приводять міжнародну систему до зростання конфронтації».
Варто послухати, як Кіссінджер завершує цю думку. «Американці не можуть перетворити світові уряди на демократичні політичні системи в рамках якоїсь однієї адміністрації», - говорив він. «Чи мають інші країни знати, що ми віддаємо перевагу демократії? Звичайно. Ми можемо і маємо чітко висловити цю перевагу. Але трансформація такої великої країни, як Росія чи Китай, через тиск і конфронтацію недосяжна в терміни, пов'язані з президентством однієї людини. Інститути Росії розвивалися протягом віків. Чи повинні ми заохочувати їх розвиток? Так, коли зможемо. Але безпосередня дипломатія та війна мають вирішувати питання, які впливають на короткострокові та середньострокові перспективи світу, у таких сферах як поширення зброї масового знищення, довкілля та функціонування мирного порядку».
Кісінджер унікальний. Його особистий шлях, в ході якого він подолав переслідування в нацистській Німеччині і досяг успіху в Сполучених Штатах, підготувало його до складнощів влади так, як це було дано лише небагатьом. Він був неперевершеним мислителем, чий досвід роботи в численних і розрізнених світах дозволяв йому отримувати ідеї в кожному з них і легко переміщатися між ними.
Можливо, тут доречно надати останнє слово Скоукрофту, який представив Кісінджера на церемонії вручення нагород Global Citizen Awards у 2015 році: «Він так само людина принципів, як і людина влади», — сказав Скоукрофт, і один з небагатьох, хто «знає, як поєднати ці два фактори у правильній пропорції»
Читайте також: