Головна » Блоги » Промова, яка змінить світ. І це не промова Трампа

Промова, яка змінить світ. І це не промова Трампа

01.02.2017
7153

Цьогоріч Сі Цзіньпін уперше відвідав Давос, щоб взяти участь у світовому економічному форумі. Нинішній президент КНР є не лише першим китайським лідером, що приїхав у Давос, він також активно сприяє виходу Китаю на глобальну арену в ролі потенційного лідера. Приблизно десяту частину свого часу при владі він присвятив міжнародним візитам, поширюючи вплив своєї держави та підхоплюючи ініціативу на багатьох фронтах, де послаблюються позиції звичного лідера — США (починаючи від Південнокитайського моря і закінчуючи Мексикою). Глобалізації присвячено і його промову в Давосі. Ця промова, на тлі інавгурації Трампа та інших гучних подій, не стала новиною №1 у світових та українських ЗМІ, але вона свідчить про тектонічний рух глобального порядку.

Китайський президент почав виступ з економічної глобалізації, але дуже швидко перейшов до того, що глобальні проблеми (часті регіональні конфлікти, тероризм, міграція біженців, бідність і безробіття, розрив між багатими й бідними) насправді пов’язані не з економічною глобалізацією. І якщо проблему біженців з Близького Сходу він цілком очікувано пов’язує з війною, то за межі економічної причинності він виводить і світову фінансову кризу, причиною якої була не економічна глобалізація, а радше надмірна гонитва за прибутками і помилки капіталістичного фінансового регулювання. Сі Цзіньпін звертає увагу на те, що у економічної глобалізації є як позитивні, так і негативні сторони, але вона є історичним трендом і КНР вважає потрібним прийняти цей тренд. Втім, глобалізація потребує переосмислення, задля відкидання тих її властивостей, що виявилися негативними. Президент Китаю порівнює світову економіку з океаном, у якому не можна зупинитися та знайти ізольоване озеро, бо зупинка призведе до втоплення.

Переосмислюючи глобалізацію, Сі Цзіньпін пропонує зробити її більш інклюзивною та сбалансованою, щоб кожна країна підходила до неї зі своєї специфічної позиції, і кожна спільнота отримувала зрештою максимальну вигоду. Серед проблем, які потребують першочергового вирішення, він зазначає: відсутність міцних сил, які взяли б на себе відповідальність за стабільне зростання світової економіки; неадекватність політики організацій, що відповідальні за світове економічне регулювання (в тому числі — МВФ), новим тенденціям; неспроможність нерівномірного економічного розвитку задовольнити прагнення людей до кращого життя. Відтак доповідач запропонував розробити нову філософію глобального розвитку, яка має вирішити ці проблеми, і де кожен учасник буде враховувати як власні інтереси, так і інтереси інших учасників. І в цьому глобальному процесі всі країни мають право на рівну участь у прийнятті рішень.

Остання частина виступу була присвячена успіхам Китаю, який за останні десятиліття став другою економікою світу. Перша причина успіху полягає, на думку Сі Цзіньпіна, в тому, що Китай у своєму розвитку не намагається сліпо копіювати чужі зразки, а враховує західний досвід і давню китайську мудрість. Друга причина — Китай у своєму економічному розвитку орієнтується на людей і спільне благо, що дозволяє скоротити рівень бідності. Третя причина — КНР відкрита для реформ та інновацій. Нарешті, Китай відкритий до спілкування з іншими, і дбає не лише про своє зростання, а і про зростання своїх партнерів. Цей шлях пов’язаний із кількома тисячами років цивілізаційного розвитку та виснажливою працею китайського народу, і якщо хтось вирішить приєднатися до потягу китайського прогресу, йому не відмовлять у допомозі. Зрештою, Китай готовий взяти на себе відповідальність за глобальний розвиток, але тільки у співпраці та за спільної ініціативи буде досягнуто подальшого розвитку цивілізації.

Узагальнюючи висновки з промови Сі Цзіньпіна, можна стверджувати, що Китай не просто готовий стати трендсеттером нової глобалізаційної філософії, але відкрито себе запропонував у такій якості, і майданчиком для відповідної заяви став нарешті не азійський аналог західних інституцій, а Давос, який перебуває в серці західного неоліберального проекту. Попри оперативний вихваляючий китайського лідера коментар від головного Think Tank американських демократів — Інституту Брукінгса — насправді можна говорити про те, що промова Сі Цзіньпіна, як і промови Дональда Трампа, є різними сторонами одного тренду, а саме альтернативної глобалізації, де місце лідера досі не визначено остаточно.

Читайте також:

Складне майбутнє України

Спокуса для демократів, для лібералів безумство, або про новий світовий порядок

 
Дивитись всі блоги