По А. Федяшину
https://nationalinterest.org/feature/tragic-heroism-mikhail-gorbachev-204556
Західний образ Михайла Горбачова як переможця комунізму не є помилковим, але йому не вистачає точності як мінімум у двох аспектах. По-перше, його первинною метою було реформування та порятунок, а не знищення як Комуністичної партії, так і СРСР. По-друге, холодна війна закінчилася до, а не через розпад СРСР у 1991р.
Інтернаціоналістське «нове мислення» Горбачова у зовнішній політиці вплинуло на горбачовську перебудову, як крок до нового світового порядку, що прийшов на зміну марксистському месіанству Москви, щодо створення системи багатополярної колективної безпеки. Він сформулював це бачення перед Генеральною Асамблеєю ООН у своїй промові 1988 року, в якій закликав «деідеологізувати відносини між державами» та порівнювати «все оригінальне, що незалежно створила кожна нація», щоб виявити «переваги їхніх соціальних систем, способу життя та цінностей». У той час як Рейган стверджував, що «марш свободи та демократії» «залишить марксизм-ленінізм на звалищі історії», Горбачов бачив нову еру як період взаємовигідного обміну ідеями та досвідом між капіталізмом та соціалізмом. Мова Горбачова в ООН поклала край холодній війні, але не засудила соціалізм.
Ще до того, як у травні 1989 року президент Джордж Буш-старший заговорив про «цілу та вільну Європу», Горбачов уже просував ООН як платформу для обговорення світових проблем і висловлював своє бачення «загальноєвропейського дому». 21 травня 1989 р. у редакційній статті New York Times матеріал починався так: «Уявіть, що до Землі наблизився інопланетний космічний корабель і відправив повідомлення: «Відвезіть мене до вашого лідера». Хто б то був? Без сумніву, Михайло Сергійович Горбачов». До кінця року неприйняття Горбачовим застосування сили призвело до мирного розпуску Радянського блоку.
Самовпевнений і нескінченно оптимістичний щодо того, що сили історії добрі та розумні, Горбачов не зажадав письмових гарантій запобігання розширенню НАТО і не зробив конструктивних кроків щодо укладання нового договору про колективну безпеку. Осліплений своїм власним месіанським посланням про позбавлення світу від біполярності, він не зміг усвідомити зусиль, які будуть потрібні для імплементації багатополярності у світ, що дрейфує до однополярної структури. Як і Дон Кіхот, Горбачов йшов до екзистенційної трагедії, хоча вже до невпізнання перетворив свою країну та світ.
Читайте також: