Два хімічні елементи, що заховані глибоко в періодичній таблиці, стали ключовими рушіями світової політики. 3 липня міністерство торгівлі Китаю та китайська митниця оголосили про введення експортного контролю над продуктами галію та германію (включаючи зв'язки) з 1 серпня. Ця дія, яка спрямована, за словами китайських офіційних осіб, на «захист національної безпеки та інтересів», викликала глобальну паніку у різних галузях, урядах та ЗМІ.
Хоча на ці два рідкісні метали припадає лише кілька сотень мільйонів доларів у світовій торгівлі — цифра, яка тьмяніє в порівнянні з вартістю галузі виробництва мікросхем, що перевищує 600 мільярдів доларів, — вони є критично важливими стратегічними ресурсами в оборонному та високотехнологічному секторах. Без них неможливі інфрачервона оптика, волоконно-оптичний зв'язок, сонячні елементи та складові напівпровідників. Таким чином, будь-які перебої у постачаннях цих металів спричинять нестабільність на світових ринках, що оцінюються у трильйони доларів.
Занепокоєння посилює домінування Китаю у світових поставках цих металів. Лише у 2022 році Китай виробив 90 відсотків продукції, пов'язаної з галієм, та 68 відсотків продукції, пов'язаної з германієм. Китайська влада стверджує, що експортні обмеження на продукти, що містять ці метали, є стандартною міжнародною практикою і не націлена на будь-яку конкретну країну.
Роль Китаю у технологічному змаганні зі Сполученими Штатами схожа на роль учня, який навчається у свого вчителя, використовуючи свою перевагу у найважливіших технологіях чи ресурсах. Схоже, Китай застосовує «стратегію вузьких місць»: стратегічне використання Китаєм цих корисних копалин є переконливим наративом. У відповідь на проблеми, з якими Пекін стикається у своєму ланцюжку поставок для виробництва чіпів — через обмежений доступ до найважливіших технологій (пробіл, який він може закрити самостійно протягом наступних п'яти-восьми років), потенційний збій у поставках рідкісних металів може поставити Сполучені Штати та їх союзників у безвихідь, особливо, що стосується прогресу в оборонному та високотехнологічному виробництві.
По суті, стратегія вузьких місць використовує монополію. Це дозволяє тим, хто контролює критично важливу технологію, ресурс чи транспортний маршрут, впливати на своїх ворогів без війни. Маючи монополію на ланцюжки поставок галію і германію, Китай може забезпечити експортний контроль, не наражаючись на суттєву економічну негативну реакцію.
Обмеження уряду Китаю на експорт цих рідкісних металів навряд чи завдадуть значної економічної шкоди країні. По-перше, значна частина цих продуктів споживається економікою Китаю. По-друге, загальна виручка від експорту цих металів — 240 млн юанів від галію і 360 млн юанів від германію в 2022 р. (всього менше 100 млн доларів) — незначна порівняно з витратами Китаю на напівпровідники. Нарешті, враховуючи унікальний та невідновлюваний характер цих продуктів з рідкісних металів, надлишкове виробництво можна субсидувати та накопичувати на невизначений термін, запобігаючи значним економічним втратам для Китаю.
Читайте також:
Євросоюз та Латинська Америка шукають напрямки для співпраці