Після появи на початку квітня статистичних даних за лютий уряд України отримав можливість переможно відрапортувати про початок виходу з кризи – уперше впродовж тривалого часу індекс промислового виробництва продемонстрував зростання. Приріст індексу промислової продукції в лютому 2016 р. до лютого 2015 року становив 7,6%. Ця тенденція підтвердилася і за підсумками березня, в якому приріст склав 4,7%. Всього ж за підсумками першого кварталу цього року до відповідного періоду минулого приріст склав 3,7%. З огляду на те, що востаннє зростання промисловості у нас спостерігалося в далекому 2012 році, а Україна все ще залишається, перш за все, промисловою країною, важко недооцінити важливість цієї події.
Також підстави для оптимізму додає той факт, що гривня припинила падіння попри відмову зарубіжних партнерів кредитувати Україну через обгрунтовані претензії з приводу саботажу вищим керівництвом країни боротьби з корупцією. Зобов'язання бюджету здебільшого виконуються, якщо не рахувати відверто незаконних дій Мінсоцполітики щодо припинення виплат пенсій вимушеним переселенцям, що дозволяє тимчасово економити близько 1-2 млрд гривень в місяць, проте вимагатиме значно більших витрат після переходу питання в судову площину.
Втім, однозначно стверджувати, що дійсно спостерігається вихід з кризи, поки що зарано. Перш за все, тому, що зростання в двох місцях – ще не свідчення початку одужання економіки (ще в січні ми мали падіння промисловості на 1,7%). Важливо також оцінити, чи демонстрували інші економічні показники позитивну динаміку.
Доходи Зведеного бюджету України за перший квартал 2016 року зросли на 16,5% в порівнянні з відповідним періодом минулого року. З огляду на те, що споживчі ціни за той же період зросли на 30,8%, ціни виробників промислової продукції на 14,5%, а в цілому зростання бюджетних доходів (у річному вираженні) планувалося в розмірі 25%, цей результат не можна назвати якимось особливо успішним. Найбільше в структурі доходів зросли податки:
– податок на доходи фізичних осіб (на 40,2%), що пояснюється зростанням мінімальної заробітної плати і збільшенням ставки оподаткування;
– податок на додану вартість (на 23,5%) – прямий результат інфляційних процесів;
– акцизний збір (на 57,1%) – теж результат інфляції і податкових змін;
– рентна плата за користування надрами (на 241,2%) – наслідки податкової реформи;
– земельний податок (на 54,5%) – в результаті зміни ставок.
У той же час ввізне мито знизилося на 26,4%, незважаючи на девальвацію гривні, тобто падіння фізичних обсягів імпорту перекрило ефект від девальвації. Надходження податку на прибуток підприємств знизилися на 2,8%, що в умовах наявної інфляції рівносильно падінню на 20-30%. Що на це вплинуло більше – робота підприємств на межі рентабельності через кризу або офшорна хвороба, яка вразила багатьох бізнесменів, чиновників і чиновників-бізнесменів незалежно від політичних поглядів, патріотичної риторики і релігійних уподобань, сказати складно. Але результат цей в будь-якому випадку негативний.
Реальна заробітна плата в березні цього року зросла на 6,2% в порівнянні з лютим, але при цьому лише на 1,6% стосовно березня 2015 року. Кількість домогосподарств, які звернулися за субсидіями, зросла в три рази в порівнянні з минулим роком. Рівень оплати комунальних платежів становить 75%, в той час, як рік тому він дорівнював 92%.
Таким чином, для населення кінець кризи точно поки не настав. Для бізнесу в цілому, судячи зі збору податку на прибуток, – теж. Окремі показники, що збільшилися, дають підстави для дуже стриманого оптимізму, але виходом з кризи це назвати не можна.
Читайте також: