Липень 2017 року демонструє, що Китай продовжує докладати зусиль до того, щоб конкурувати з США за всіх потенційно важливих європейських партнерів. Не встигли в світових ЗМІ відлунати новини про візит Дональда Трампа до Варшави, де він узяв участь в Ініціативі трьох морів, як протягом 12-16 липня до Польщі завітав голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (посада, приблизно рівнозначна спікеру, тобто це третя людина в КНР) Чжан Децзян. Китайський політик провів із вищими польськими посадовцями ряд зустрічей, присвячених як двосторонньому співробітництву, так і кооперації в межах проекту Китай-ЦСЄ 16+1.
У межах цього проекту Китайська народна республіка співпрацює з країнами Центральної та Східної Європи, і якщо накласти карту ЦСЄ 16+1 на карту Ініціативи трьох морів, або Інтермаріума, то виявляється, що йдеться майже про ті ж самі країни — на схід від Австрії та на захід від України. Наша держава не бере активної участі в жодній програмі, залишаючись осторонь процесів, що можуть послабити зони впливу ЄС та РФ у Європі на користь США чи КНР. Попри те, що українські політики та бізнесмени заявляють про необхідність роботи з налагодження українсько-китайських стосунків, і навіть попри проведення заходів на кшталт Ukraine Silk Road Forum 2016, говорити про повноцінну інтеграцію України до ініціатив Центрально-Східноєвропейського співробітництва з США та КНР не доводиться. Щодо згаданого форуму слід зазначити, що в його роботі не брали участі вищі посадовці — все обмежилось рівнем послів, віце- та екс- політиків і бізнесменів, а від Президента України виступила його дружина.
Можна зробити досить невтішний прогноз, що за умови відсутності з боку українського керівництва чіткого позиціонування держави щодо Центральної та Східної Європи як окремого геополітичного проекту годі чекати на те, що співпраця КНР із Україною перейде за межі формату двосторонніх відносин. Зрозуміло, що для Китаю важливо налагоджувати двосторонні відносини з іншими країнами, але такі масштабні проекти, як 16+1, або Один Пояс — Один Шлях, потребують принаймні регіональних партнерів, яких і шукатиме Китай. Таким партнером може бути ЄС, може бути блок ЦСЄ-держав, які беруть відповідальність за інфраструктурну підтримку китайської експансії, але якщо Україна не побачить свого місця в інтеграційних проектах, Новий шовковий шлях омине її так само, як і візити вищих китайських посадовців.
Читайте також:
Китай і США: хто хороший поліцейський, а хто поганий?
Чому в Україну не заходять іноземні інвестиції, або особливості української "тіні"