XIX саміт Україна-ЄС, що пройшов в Києві і вже отримав назву «скандального», продемонстрував кризу відносин Європи та України. Той факт, що не тільки Голландія, але й флагмани європейської політики – Німеччина й Франція – засумнівалися в європейських прагненнях України, особливо на тлі асоціації, що набуває чинності 1 вересня, виглядає більш ніж красномовно. Як відомо, саміт закінчився без прийняття спільної декларації про подальшу співпрацю, оскільки зазначені країни наполягали на внесенні до неї «голландської формули» (фрази, внесеної в документ про асоціацію після референдуму в Нідерландах, наприклад, про те, що «угода про асоціацію не надає статусу кандидата на вступ до ЄС і не зобов'язує надання такого статусу для України в майбутньому»).
Відсутність спільної декларації свідчить про критичне сприйняття в Європі сьогоднішнього курсу України. Вельми красномовним є те, що серед критиків опинилися основні європейські партнери нашої країни по Мінському процесу. Цей факт недвозначно вказує на незадоволеність Франції та Німеччини реалізацією Мінських домовленостей, яку європейці демонструють Росії за допомогою санкцій, а нашій країні – гальмуючи її фінансову підтримку і ставлячи під сумнів євроінтеграційні прагнення. З боку Європи, а віднедавна і з США, лунають критичні голоси, які вказують, що під виглядом протистояння в гібридній війні українська влада істотно обмежує свободу слова і потурає росту корупції в країні.
Зокрема, саме в такому ключі слід сприймати скандал навколо втручання України в вибори США.
Зазначені тенденції свідчать, що кредит довіри, виданий Україні три роки тому, вичерпаний, а разом з ним і можливість списувати провали у зовнішній і внутрішній політиці на форс-мажорні обставини. Європа і США однозначно дають зрозуміти, що час слів і обіцянок минув, але настав час для реальних дій.
Читайте також:
Захід підтримує європейський вибір України, але сьогодні не бачить у ній партнера