За Л. Мейзланд
Світова спільнота обговорює, як боротися зі зміною клімату з початку 1990-х років. Ці переговори привели до кількох важливих домовленостей, включаючи Кіотський протокол і Паризьку хартію. Уряди в цілому згодні з науковими даними про зміну клімату, але розійшлися в думках про те, хто несе найбільшу відповідальність і як встановлювати цілі щодо скорочення викидів. Експерти вважають, що Паризької угоди недостатньо для запобігання підвищенню середньої глобальної температури на 1,5 ° C. Коли це станеться, світ зіткнеться з руйнівними наслідками, такими як аномальна спека і повені.
За останні кілька десятиліть уряду колективно взяли на себе зобов'язання уповільнити глобальне потепління. Але, незважаючи на посилення дипломатії, світ стикається з руйнівними наслідками зміни клімату. За допомогою Кіотського протоколу і Паризької угоди країни домовилися скоротити викиди парникових газів, але кількість вуглекислого газу в атмосфері продовжує рости, нагріваючи Землю із загрозливою швидкістю. Вчені попереджають, що, якщо це потепління не ослабне, воно може привести до екологічної катастрофи для більшої частини світу, включаючи приголомшливе підвищення рівня моря, рекордні посухи і повені, а також масову втрату видів. Напередодні конференції ООН з клімату в листопаді 2021 року відомої як COP26, десятки країн взяли на себе нові зобов'язання. Проте, експерти, активісти і громадяни як і раніше стурбовані тим, що ці обіцянки недостатньо амбітні.
Крім того, процес боротьби з кліматичними змінами йде не завжди гладко. Сполучені Штати, другий за величиною емітент в світі, були єдиною країною, яка вийшла з угоди - крок колишнього президента Дональда Трампа, який вступив в силу в листопаді 2020 року. Однак президент Джо Байден повторно приєднав Сполучені Штати до угоди під час свого першого місяція в офісі Білого дому. Кілька країн офіційно не схвалили угоду: Еритрея, Іран, Ірак, Лівія, Туреччина і Ємен.
Країни, що розвиваються, стверджують, що розвинені країни викидають більше парникових газів. Вони кажуть, що ці країни повинні взяти на себе більший тягар по скороченню викидів, тому що саме вони зуміли побудувати потужну економіку за рахунок експлуатації загальних ресурсів. Дійсно, найбільше викидів за весь час справили США, за ними слід Європейський Союз. Втім, Китай і Індія в даний час входять до числа найбільших у світі джерел викидів, поряд зі Сполученими Штатами.
Багато міст, компанії та організації будують плани щодо зниження викидів, прислухаючись до заклику ООН стати кліматично нейтральним до другої половини століття. У Сполучених Штатах понад шістсот місцевих органів влади мають докладні плани дій. Інвестори вкладають більше грошей в екологічні фонди. На початку 2020 року BlackRock, найбільший в світі керуючий активами фонд, оголосив, що уникатиме інвестування в компанії, діяльність яких пов'язана з серйозними кліматичними ризиками. Великі компанії, в тому числі Amazon і Starbucks, також взяли на себе зобов'язання з нейтралізації викидів вуглецю. Деякі пішли далі, заявивши, що вони будуть негативними за кількістю вуглецю, видаляючи з атмосфери більше вуглецю, ніж виділяють. Однак критики звинуватили деякі з цих компаній у тому, що вони рекламують себе як екологічно свідомі, продовжуючи при цьому шкодити екології. Однак експерти відзначають, що ці приватні ініціативи сильно поступаються тим заходам, які можна і потрібно прийняти на рівні урядів.
Читайте також: