По Р. Мет`юзу
Успішна місія «Аполлон-11», під час якої Ніл Армстронг та Базз Олдрін опинилися на Місяці, коштувала мільярди доларів, роботи тисяч фахівців та багато років планування. Майже 25 мільярдів доларів і 400 000 робітників перемістили Армстронга та Олдріна на Місяць всього на кілька годин. Сьогодні персонал та бюджет, необхідні для запуску супутників та інших космічних апаратів на орбіту, значно скоротилися, але, як і раніше, потребують високого рівня технічних знань. Саме тут на допомогу приходять платформи попереднього проектування місії (PMD). Ці платформи дозволяють користувачам створювати свої супутники, вибирати місця запуску та планувати свою місію з урахуванням терміну служби супутника.
Наприклад, компанія Morpheus Space хоче, щоб планування польоту на орбіту було таким же простим, як відкриття ноутбука і вибір шрифту. Вона створила систему PMD, яка дозволяє будь-кому, чи то військову чи цивільній особі, планувати політ у космос. Надання підрядникам і технічним фахівцям можливості швидко планувати і виконувати космічні місії з мінімальною підготовкою, надає державі величезну тактичну перевагу в перегонах, що розвивається за космос.
Інженери Morpheusа просувають свою платформу PMD Journey. Додаток Journey, що знаходиться в розробці вже майже два роки, дозволяє користувачам розробляти власні космічні місії, вибираючи дату запуску, сонячний цикл і траєкторію орбіти, а також бачити двигуни та інші джерела енергії, які найкраще підходять для цього типу місії.
Такі PMD, як Journey, об'єднують кілька продуктів від багатьох виробників, щоб надати користувачеві безліч варіантів залежно від цілей місії. Кожен двигун має свій набір недоліків і PMD можуть планувати орбітальну місію в залежності від того, чи потрібно супутникові швидко досягти своєї мети або затримуватися, щоб зібрати якомога більше даних. Планувальники місій можуть враховувати весь орбітальний життєвий цикл супутника та можуть коригувати орбіту супутника на основі змін у космосі у реальному часі.
Що вкрай важливо для оборонних систем у еру технологій, PMD дозволяють планувальникам місій заздалегідь програмувати маневри супутників, щоб спантеличити системи стеження. Крім того, моніторинг супутника під час його подорожі стає набагато простішим заняттям для планувальників місій, оскільки PMD дозволяють користувачам налаштовувати наземні станції у точний час, коли вони зможуть зв'язатися із супутником. У поєднанні зі спадом вартості космічних запусків PMD та інші платформи можуть використовуватися для планування декількох запусків у кількох місцях, надаючи планувальникам місій додатковий рівень адаптованості, оскільки несправності при одному запуску можуть бути враховані в майбутніх місіях і виправлені.
Можливо, найбільшим благом, яке забезпечують системи PMD, є швидкість, з якою люди можуть бути навчені використання системи. Деякі платформи, такі як Ansys STK, можна використовувати для моделювання повітряних, морських і наземних, а також космічних запусків. Забезпечення легкого доступу до PMD для персоналу без технічної освіти допомагає скоротити час навчання з місяців до днів.
Захисні можливості Journey величезні. Дозвіл наземному персоналу планувати місію та враховувати рухові, комунікаційні та матеріальні потреби різко скоротить кількість часу, необхідну для виведення супутника на орбіту з будь-якої точки поверхні Землі. Інші PMD, такі як Journey та STK, можуть дозволити здійснювати масове планування місій поряд з масовим виробництвом космічних засобів, що заощаджує час та гроші, дозволяючи космічним засобам сходити з виробничої лінії та негайно бути готовими до запуску.
Здатність PMD показувати планувальникам місій можливі орбіти та найкращі технології для місії, причому за допомогою зручного інтерфейсу робить її стратегічною та логістичною важливою системою для військового та приватного сектору.
Читайте також: