Масові протести спалахнули в західному регіоні Узбекистану - Каракалпакстані - на початку липня, і хоча вони були стрімко придушені силовими органами, все ж таки серйозно вплинули на рішення уряду. Зокрема, із запропонованих змін до Конституції Узбекистану виключили пункт про обмеження автономії Каракалпакстану. У нинішній версії Конституції Каракалпакстан визначено як автономну республіку, яка має суверенітет і право на самовизначення аж до виходу зі складу Узбекистану. У червні стало відомо про намір влади країни виключити норму про суверенітет Каракалпакстану з нового тексту Конституції. Це призвело до хвилювань – спочатку у соціальних мережах, а потім і на вулицях столиці каракалпаків – міста Нукус.
Виступи та протистояння з силовими органами розпочалися 1-го липня. Наступного дня до Нукусу прибув президент Узбекистану Ш.Мірзійоєв, зустрівся з регіональними політиками та особисто простежив за придушенням протестів. У ході протистояння 18 людей загинуло, і близько 240 – звернулися по медичну допомогу. З 3 липня було оголошено про запровадження на території республіки Каракалпакстан режиму надзвичайного стану терміном на місяць. Проте вже 4 липня Парламент виключив пропозицію щодо зміни статусу Каракалпакстану із загального списку, який налічує ще приблизно 200 пунктів. Одним із головних напрямів змін є збільшення терміну президентської каденції та обнулення термінів перебування при владі нинішнього глави держави. Ці зміни, на відміну від пунктів про Каракалпакстан, у проекті змін залишилися, і можуть свідчити про міцність позицій Ш.Мірзійоєва в Узбекистані. Проте сам факт масового та щодо мирного виступу, який може призвести до прийняття вимог протестувальників, свідчить про прогрес демократії у пострадянських державах.