Голосування в Парламенті Угорщини, яке відбулося 26 лютого 2024 року, нарешті поставило крапку на шляху Швеції до НАТО – 188 депутатів проголосували за ухвалення заявки Швеції на вступ до Альянсу, і 6 – проти. Незадовго до голосування прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон відвідав Будапешт, зустрівся зі своїм колегою Віктором Орбаном, після чого останній заявив, що тепер обидві країни "готові померти одна за одну", маючи на увазі необхідність для кожного члена НАТО вступити у війну в разі нападу на союзника. До вступу до НАТО Швеція з 1814 року зберігала нейтралітет, залишаючись однією з кількох нейтральних держав у Європі. У травні 2022 року Швеція разом з Фінляндією подала заявку на вступ до НАТО, і нарешті, через 18 місяців, остання перешкода була усунена.
На відміну від Туреччини, яка також більше року розглядала шведську заявку, Угорщина обміняла свою згоду не на політичні поступки, а на посилення співробітництва у сфері безпеки. Зокрема, між країнами було укладено угоду про постачання кількох нових шведських літаків JAS 39 Gripen, а також продовження контракту на обслуговування вже існуючого флоту шведських літаків. За заявою В.Орбана, прийняття скандинавської країни до НАТО допоможе зміцнити безпеку Угорщини, і його партія підтримала такий підхід, проголосувавши у Парламенті за ратифікацію заявки. Водночас, Орбан не обійшовся і без політичних заяв, звинувачуючи партнерів по НАТО в тиску на його уряд з метою прискорити ратифікацію заявки. Однак у результаті Будапешт продемонстрував, що його рішення зумовлене не тиском, а національними інтересами, у свою чергу Швеція усунула останню перешкоду на шляху до НАТО, а сам Альянс подолав внутрішні суперечності та навіть фрустрацію, які були викликані довгими дебатами щодо вступу до нього Швеції.