Північноатлантичний альянс продовжує політику розширення, і з низки питань було досягнуто попередньої згоди. Такими є проміжні результати Саміту НАТО у Вільнюсі, який триває 11-12 липня. Ключові інтриги Саміту були пов'язані з Україною та Швецією – перша претендувала на позначення чітких умов та термінів вступу до НАТО, тоді як друга домагалася згоди на прийняття від Туреччини. За обома пунктами було досягнуто деяких результатів, які можна назвати проривними, але поки що не остаточними. Так, Президент Турецької Республіки Р.Т.Ердоган пообіцяв на Саміті, що сприятиме розгляду у Великих національних зборах Туреччини заявки Швеції на вступ до НАТО. За оптимістичним сценарієм це може статися вже через тиждень, але процес завжди може бути відіграний назад, якщо турецький Парламент не ратифікує вступ Швеції до Альянсу.
Українське питання також обговорювалося на зустрічі лідерів НАТО, і увійшло до підсумкового комюніке, опублікованого після першого дня Саміту. У ньому зазначено, що майбутнє України – в НАТО, але країна може увійти до Альянсу лише після того, як усі необхідні умови будуть дотримані, а союзники погодяться ухвалити нового члена. При цьому слабким моментом є те, що ні конкретні умови, ні конкретні дати та алгоритм просування на шляху дотримання умов не було названо. Сильною стороною багато спостерігачів називають готовність НАТО прийняти Україну без ПДЧ. Крім того, країни НАТО перерахували Росію в одному абзаці з такою загрозою, як міжнародний тероризм, назвавши ці загрози глобальними та взаємопов'язаними (на відміну від конкуренції з КНР). Більше того, на Саміті прозвучала пропозиція Президента Литви Г.Науседи відмовитися від Основного договору з РФ, який де-факто вже перестав діяти, і почати розміщувати постійні військові бази НАТО поблизу російських кордонів, аби вчасно та на повну силу реагувати на загрозу зі сходу.