За Дж. Кучіку
Річний ВВП України впав на 30 відсотків у перший рік боротьби з Росією. Прогнози зростання економіки Ізраїлю були скореговані у бік зниження на 23 відсотки в перший місяць боротьби з ХАМАС. А багато інших економік – Сирія, М'янма, Ефіопія — несуть на собі шрами довгострокового конфлікту. Але економічні збитки від війни не обмежуються конфліктними зонами. Повний звіт про витрати війни повинен включати ринкові потрясіння, які зазнають глобальні ринки, у тому числі те, як конфлікти підривають економічні показники і наражають на ризик країни, що розвиваються.
Економісти наводять докладний список причин, через які ринкові потрясіння, що визначаються як різкі, непередбачувані коливання торгових та інвестиційних потоків, є токсичними на всіх рівнях ринку. Потрясіння можуть, серед іншого, призвести до збільшення бюджетного дефіциту та дестабілізації вартості валюти. Вони можуть відвернути торгові потоки і послабити інвестиції. Вони можуть навіть вплинути на індивідуальні доходи через зниження заробітної плати і втрати робочих місць. Шкідливі наслідки можуть бути настільки серйозними, що тривалий вплив нестабільності сповільнює зростання і зупиняє розвиток.
Війна посилює ці проблеми. І політичні події, включаючи збройні конфлікти, є найпоширенішими причинами повсякденної нестабільності на світових ринках. І на це є кілька простих причин. Не в останню чергу конфлікт може перервати торговельні та інвестиційні відносини, завдавши шкоди виробничій інфраструктурі в країнах, що перебувають у стані війни, і сповільнивши виробництво другорядних товарів. Наприклад, така країна, як Сирія, економіка якої значною мірою орієнтована на сільське господарство, втратила близько третини свого ВВП через зупинку сільського господарства. Подібні проблеми продовольчої безпеки вже виникли в Україні.
Менш безпосередньо, але не менш важливим є те, що конфлікт породжує політичний ризик. Конфлікти спонукають транснаціональні компанії, які загальновідомо чутливі до ризиків, виходити з нестабільної економіки та перенаправляти ланцюжки поставок. Ми бачимо цю чутливість ще до того, як станеться насильство. Опитування іноземних фірм, що працюють у Китаї, показують, що підприємства стикаються з витратами і вигодами виходу з і без того напруженого ринку. Аналогічно, протести на площі Тахрір звернули назад тенденцію до збільшення потоків капіталу, що існувала в Єгипті до 2011 року.
Якими б не були корінні причини, результати найчастіше одні й ті самі: війна шокує ринки. І решта ринку відчуває на собі наслідки. Війна в Україні є яскравим прикладом. Уповільнення виробництва в Україні та Росії, на частку яких припадає приблизно третина загального експорту пшениці, призвело до подвоєння світових цін у 2022 році.
Багатші країни не застраховані від шкоди. У Сполучених Штатах інфляція, частково спричинена війною у Східній Європі, випереджала зростання доходів з 2021 року по літо 2023 року, що призвело до зниження купівельної спроможності. У Великій Британії підвищення цін на енергоносії, пов'язане з війною в Україні, коштує приблизно 1000 фунтів стерлінгів на одного дорослого. У Європейському Союзі ціни на паливо та продукти харчування призвели до зростання інфляції до 9 відсотків, що більш ніж у чотири рази перевищує середній показник за двадцять років. Всі ці цифри є результатом того, як фірми та уряди щосили намагаються впоратися з економічним кліматом, що швидко змінюється, оскільки політичне насильство продовжує підривати давні торговельні та інвестиційні партнерства.
На жаль, у країнах, що розвиваються, ця проблема посилюється в кілька разів. Найменші й бідні економіки особливо вразливі до наслідків конфліктів, оскільки бідніші ринки схильні до потрясінь. Їх економічний добробут часто багато в чому залежить від торгівлі та інвестицій у відносно вузький набір сировини та товарів. Усі найменш диверсифіковані економіки світу є і найменш розвиненими. Це має значення для таких регіонів, як країни Африки на південь від Сахари, де лише ціни на продовольство виросли майже на 25 відсотків за останні три роки, внаслідок чого близько 40 мільйонів людей опинилися під загрозою голоду. Ціни на сталь, добрива та інші критично важливі товари злетіли ще вище. Ці країни, де Covid-19 завдав тяжких втрат, залежать від України в постачанні пшениці та Росії щодо добрив, двох ринків, які за останні два роки стали менш передбачуваними та менш доступними.
У сьогоднішній глобалізованій, «схильній до потрясінь» міжнародній системі шкода війни виходить далеко за межі поля бою.
Читайте також: