За Т.Гремом
На саміті альянсу, що завершився цього тижня, було ухвалено Нову стратегічну концепцію НАТО. Росія в ній визначається як «найсерйозніша і пряма загроза безпеці союзників, а також миру та стабільності в євроатлантичному регіоні». Напруженість на кордоні між НАТО та Росією не була такою високою з моменту закінчення холодної війни. Літаки НАТО та Росії проводять агресивні розвідувальні польоти у вузькому повітряному просторі над Балтійським морем, і обидві сторони, ймовірно, активізують ці польоти зараз, коли Швеція та Фінляндія перебувають на шляху до вступу до НАТО. Нинішня суперечка про доступ Росії до її ексклаву на Балтійському морі, Калінінградській області через Литву підкреслює можливість поширення конфлікту за межі України у пряму конфронтацію між НАТО та Росією. Білорусь також викликає все більшу стурбованість у НАТО, оскільки Росія все частіше використовує її для організації атак на Україну.
Поки Захід зосереджується на проблемі експорту зерна з України, щоб впоратися з глобальною продовольчою кризою, що насувається, лунають заклики до НАТО прорвати російську блокаду українського порту Одеса на Чорному морі. Як завжди, на задньому плані ховається ризик застосування Росією тактичної ядерної зброї. В останні тижні розмови про можливе застосування ядерної зброї стихли, але вони, швидше за все, відновляться з ще більшою гостротою, якщо ситуація погіршиться. Нестача активних каналів зв'язку між Росією та членами НАТО лише збільшує ризики.
Після рішення про приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО високопосадовці заявили, що Росія зробить компенсаційні кроки, щоб гарантувати свою безпеку, що може включати додаткові війська і, можливо, ядерні сили в її прикордонних районах. Однак у травні Путін заявив, що Росія не має проблем з Фінляндією та Швецією і що їхній вступ до НАТО не становить прямої загрози, поки НАТО не нарощує військові контингенти та інфраструктуру в цих країнах.
Читайте також:
Як зміниться НАТО, якщо Фінляндія та Швеція стануть членами альянсу