Президент Об'єднаних Арабських Еміратів шейх Мухаммад бін Зайд ан-Нахьян у вівторок прибув із візитом до Росії. Офіційно ключовою темою переговорів з російською владою є енергетичне питання - і РФ, і ОАЕ входять до нафтовидобувного картелю ОРЕС+, який нещодавно прийняв рішення знизити обсяг видобутку нафти. Це рішення викликало бурхливу реакцію у США та інших західних країнах, і, у певному сенсі, могло підштовхнути арабських лідерів до зближення з Москвою. Однак у ході візиту та зустрічі з В.Путіним планується ще одна тема для бесіди, позначена у релізах як "обговорення регіональної та міжнародної ситуації". Низка аналітиків вважає, що йдеться про чергову спробу арабських держав стати посередником між Росією та Україною.
Арабські, та ширше – мусульманські країни вже кілька місяців намагаються стати посередниками в організації переговорів між главами України та РФ. Якщо до ролі Туреччини як посередника за останні 8 місяців вже багато хто звик, то несподівано до Туреччини приєдналася Саудівська Аравія, яка стала посередницею під час обміну полоненими 22 вересня. Після заяви про приєднання до РФ низки українських територій, першим іноземним лідером, якому зателефонував В.Путін, став король Бахрейну. Пізніше, вже незважаючи на офіційну відмову України від переговорів з РФ, поки В.Путін перебуває при владі, обох президентів запросили на саміт G20 в Індонезії. Одразу після масованого обстрілу України російською стороною 10 жовтня В.Зеленський зателефонував, серед інших, емірові Катару шейху Таміму бін Хамаду ат-Тані. Можна припустити, що для мусульманських держав посередництво у врегулюванні між Росією та Україною є не лише способом забезпечити диверсифікацію власних геополітичних зв'язків через підтримку РФ. Це також спосіб позначити власну геополітичну суб'єктність. Поки американські політики в серцях закликають саудівських політиків шукати захисту у РФ, арабо-мусульманський світ може сам зайняти місце суб'єкта, якщо не у воєнному відношенні, то як мінімум у геополітичному.