За С. Нур
10 березня 2020 р. генеральний директор Пакистанської міжвідомчої служби зі зв'язків з громадськістю (ISPR) провів брифінг для преси і повідомив, що вдень раніше, 9 березня 2022 р., надзвуковий снаряд, вироблений в Індії, подолав 124 км у повітряному просторі Пакистану і розбився неподалік міста Міан Чанну, округ Ханевал. Двома днями пізніше міністерство оборони Індії офіційно підтвердило інцидент, заявивши, що ракета була випущена «випадково» під час планового технічного обслуговування. У заяві також стверджувалося, що уряд «серйозно сприйняв цей інцидент і розпорядився про проведення слідчої комісії високого рівня».
Хоча конкретні деталі інциденту стануть відомими після ретельного аналізу та розслідування, звістка про те, що Індія «випадково» запустила надзвукову крилату ракету по Пакистану, свого супротивника, який володіє ядерною зброєю, потрясло багатьох політиків, які усвідомлюють потенційні наслідки таких дій. Стриману відповідь Пакистану хвалять як «зрілу» та «відповідальну»; однак Ісламабад зажадав спільного розслідування, оскільки воно могло призвести до значно серйозніших наслідків. Насамперед насторожує той факт, що інцидент із ракетою стався лише через тиждень після того, як ВМС Пакистану виявили підводний човен ВМС Індії у своїй винятковій економічній зоні. Це викликає серйозні побоювання щодо намірів військового керівництва Індії.
Хоча Індія класифікувала BrahMos як звичайну ракету (головним чином щоб її не назвали порушником керівних принципів режиму контролю за ракетними технологіями), ця ракета також здатна нести ядерне корисне навантаження. Незалежно від заявленої класифікації, будь-яка ракета, що наближається, ймовірно, буде інтерпретована як ядерна в умовах підвищеної безпеки, оскільки неможливо розрізнити, яке корисне навантаження вона несе.
Запуск ракети також становив серйозну загрозу для цивільної авіації, оскільки багато комерційних рейсів, таких як Qatar і Saudi Airways, літали цим маршрутом під час запуску ракети. Уряд Індії міг би випустити екстрений NOTAM для літака, що прибуває, щоб уникнути потенційної авіакатастрофи, але не зробила цього. Крім того, ракета не була оснащена механізмом самознищення або він не був приведений у дію.
Інцидент також ставить під сумнів силу та масштаби існуючих заходів зміцнення довіри між Індією та Пакистаном. Угода про гарячу лінію 2004 року була укладена саме для цієї мети — для інформування один одного про будь-яку надзвичайну ситуацію, яка може призвести до ненавмисної кризи, — але й ця необхідна дія не була зроблена Індією.
Незалежно від того, чи був запуск ракети випадковим чи навмисним, цей інцидент є суворим нагадуванням про те, що Південна Азія залишається потенційним осередком ядерного конфлікту.
Читайте також:
Коаліція на чолі з Саудівською Аравією розпочала військову спецоперацію проти єменських хуситів