Видатний український релігієзнавець, мислитель і громадський діяч, співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України Ігор Козловський помер у Києві 6 вересня 2023 року, на 70-му році життя. Ця новина набула широкого резонансу як в українському медіапросторі, так і серед світових дослідників релігії. В Україні впродовж останніх років Ігор Козловський був відомий як громадський діяч і колишній політв'язень, що провів 700 днів (з 27 січня 2016 до 27 грудня 2017 рр.) у полоні "ДНР". Натомість за кордоном він був відомий саме як науковець, засновник донецької релігієзнавчої школи, керівник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків.
Ігор Козловський народився 16 лютого 1954 року в місті Макіївка Донецької області. Після служби в прикордонних військах завершив історичний факультет Донецького державного університету і отримав диплом з відзнакою за спеціальності «Історик. Викладач історії та суспільствознавства». У 1980—1984 рр. навчався в аспірантурі Інституту історії НАН України. Водночас розпочалася його кар'єра в державних органах, де з 1980 по 2001 роки Козловський обіймав різні посади у справах релігій. Пізніше, з 2001 до 2015 року науковець працював у різних навчальних закладах, зокрема, ставши ключовим викладачем релігієзнавчих дисциплін у Донецькому державному інституті штучного інтелекту (пізніше Державному університеті інформатики і штучного інтелекту). У 2012 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Церква Христова (Church of Christ) в контексті Реставраційного руху в християнстві: передумови виникнення, етапи розвитку і проблеми сьогодення». В січні 2016 року, перебуваючи в Донецьку, він був захоплений у полон спецслужбами «ДНР» у межах чергової кампанії репресій і перебував у полоні майже 2 роки. Звільнений з полону в грудні 2017 року, Ігор Козловський переїхав до Києва та працював старшим науковим співробітником у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України.
Науково-педагогічна діяльність Ігоря Козловського ніколи не обмежувалася теоретичним дослідженням історії релігії, але включала також вагому практичну частку, починаючи від роботи з реєстрацією релігійних організацій та медіації під час роботи на державній службі, і завершуючи правозахистом та відстоюванням принципів свободи совісті. Викладаючи історію релігії, І.Козловський також включав у свої заняття додаткову інформацію з різних галузей - від кулінарії до бойових мистецтв - яка дозволяла скласти більш об'ємне розуміння релігійних традицій та їхнього місця в культурі. Невід'ємним компонентом системи релігієзнавчої підготовки було регулярне спілкування студентів та представників різних релігійних напрямів, відвідування релігійних організацій, включене спостереження за ритуальною практикою та повсякденням віруючих. Таке практичне занурення в дослідження предмету робить наочною доцільність дотримання базових релігієзнавчих принципів - об'єктивності, відсутності моральних суджень про предмет дослідження, позаконфесійності, визнання світоглядного плюралізму. Дотримання цих принципів сприяло розвитку емпатії, толерантності та гуманізму у студентів, і саме цими якостями запам'ятався Ігор Козловський як своїм учням, так і суспільству загалом.