21 червня Державний департамент США опублікував щорічний звіт, присвячений дотриманню релігійної свободи у світі. Як завжди, ледь не найцікавішою частиною звіту є безпосередньо доповідь держсекретаря. Вже вдруге звіт презентував колишній директор ЦРУ Майк Помпео, і так само як рік тому, виступ можна почасти вважати проповіддю .
Починаючи доповідь, Помпео говорить, що він пишається можливістю говорити про триваючу місію США у просуванні міжнародної релігійної свободи. В другому ж реченні держсекретар розповідає, що для нього це не просто робочі зобов’язання, а щось глибоко особисте, адже він багато років учителював у недільній школі та був дияконом у своїй церкві. «Це може бути незвично для багатьох у Вашингтоні. Але я — один з мільйонів американців та мільйярдів людей по всьому світу, хто живе зі знанням про наявність вищої сили. Я часто особисто міркую про те, що саме Господнє провидіння привело мене в цей офіс на захист цієї речі. Я міркую про те, що був благословенний як американець насолоджуватися цим досвідом релігійної свободи, яка є нашою першою свободою тут, у Сполучених Штатах». Цей автобіографічний нарис личить темі послання, але за стилем є не зовсім звичним для людей не лише у Вашингтоні. З 1968 року західний світ поступово забув про те, що політики можуть діяти в світлі власної релігійної віри, водночас виступаючи як державний посадовець найвищого рівня. Власне, захист релігійної свободи необхідний, аби люди по всьому світу могли
вільно збиратися та відправляти власні релігійні потреби. Зокрема, живучи в рамках авраамічної традиції, Помпео згадує такі потреби, як читання Біблії, Тори та Корану. Не дуже розмаїтий набір, ще й з огляду на те, що Тора є частиною Біблії. Помпео наголошує, що саме для адміністрації Трампа питання релігійної свободи є найбільш важливим, порівняно з попередніми урядами, і зокрема з цим пов’язані ініціативи з моніторингу та боротьби проти антисемітизму. Також держсекретар пообіцяв наділити більшими повноваженнями спеціальні органи у справах релігійної свободи, зокрема й посла з питань релігійної свободи Сема Браунбека. З загальних моментів, які виокремив у доповіді Майк Помпео, можемо звернути увагу на такі:
- Зі списку країн, які викликають у США особливе занепокоєння щодо порушень релігійної свободи, викреслили Узбекистан (вперше за 13 років).
- Більш ніж 1500 в’язнів, репресованих за власні релігійні переконання, було звільнено протягом минулого року, і ще більш ніж 15000 відмінено підписку про невиїзд.
- Завдяки зусиллям Держдепу було звільнено в Туреччині американського пастора Ендрю Брансона. Також здійснюється робота щодо відновлення занять у грецькій семінарії на о. Халкі (в Стамбулі).
- Попри певні позитивні моменти, в деяких країнах систематично продовжуються утиски щодо віруючих — Афганістан, Іран, Росія, Бірма, та особливо Китай вели себе погано в 2018 році.
- Регулярно проводяться конференції, присвячені релігійній свободі, зокрема, в ОАЕ та на Тайвані. Про Україну в своїй доповіді Помпео не говорив, але звіт про нашу державу органічно увійшов до загального звіту. На початку представники Держдепа засвідчили, що визнають Крим частиною України, так само як і ОРДЛО.
Власне, тема порушень прав людини на Донбасі підіймається одразу після згадки про створення ПЦУ та міжправославних конфліктів в Україні. Також увага приділяється випадкам антисемітських акцій, кількість яких, згідно з доповідями правозахисників, знижується, тоді як деякі представники єврейської спільноти вважають ситуацію досі не врегульованою на достатньому рівні. В параграфі про міжправославні відносини автори звіту намагаються тримати дистанцію та не підтримувати одну зі сторін, просто перераховуючи факти, що мали місце під час надання автокефалії Православній церкві України. Цікаво, що Держдеп використовує назви ПЦУ та УПЦ (МП) для конкуруючих церковних структур, згадуючи при цьому законодавство щодо зміни назви релігійними організаціями, керівні центри яких находяться на території держави-агресора, але не висловлюючи власних суджень із цього приводу. Важливою частиною цьогорічного звіту є згадка обшуків, які проводили СБУ та прокуратура в приміщеннях ДУМУ «Умма» — раніше переслідування мусульман висвітлювалося, переважно, в контексті анексованого Росією Криму, де переслідуються місцеві жителі з апеляцією до їхніх релігійних переконань. Також згадані складнощі, які має мусульманська спільнота з отриманням землі під кладовища. Поряд із переслідуваннями свідків Єгови в ОРДЛО, згадуються також випадки утисків окремих представників цієї спільноти в інших частинах України. У висновках до звіту сказано, що представники американських органів влади продовжують тримати зв’язок із українськими урядовцями, звертають увагу останніх на необхідності захисту релігійних історичних пам’яток, підтримки релігійних меншин. Отже, попри загалом правозахисний та об’єктивний характер звіту, його презентація Держсекретарем уже другий рік поспіль демонструє нам, що справжньою причиною
американської активності в підтримці міжнародної релігійної свободи є свого роду місіонерська інтенція. Американські політики підходять до захисту релігійної свободи,
перш за все, через власну релігійність, через прагнення навернути якомога більше людей до авраамічних релігійних традицій, точніше — до мирних виявів цих традицій.
Адміністрація Дональда Трампа, в особі Майка Помпео, стверджує американський проект як своєрідний вияв постсекулярної, або й контрсекулярної політики.
Читайте також: Топ-5 подій минулого тижня
Нове дослідження Pew Research Center: політичні дискусії в США дуже агресивні