Головна » Блоги » BRI замість BRICS

BRI замість BRICS

27.04.2019
283

Другий Форум міжнародного співробітництва в межах Ініціативи «Пояс і Шлях» (BRI) зібрав у Пекіні представників більш ніж 150 країн та 90 міжнародних організацій. Нурсултан Назарбаєв (один з засновників руху інклюзивної глобалізації), Абдель Фаттах ас-Сісі (президент Єгипту), Себастьян Пінера (президент Чилі), Махатхір Мохамад (прем’єр Малайзії), Імран Хан (прем’єр Пакистану), Антоніу Гутерреш (генсек ООН), Крістін Лагард (директор МВФ). ЄС представлений на Форумі кількома урядовими делегаціями на чолі з прем’єром Італії Джузеппе Конте. Також до Пекіну приїхали президенти Росії та Білорусі, а від України делегацію вже вдруге очолив перший віце-прем’єр Степан Кубів.

Якщо переважна більшість представників делегацій присвятили свої промови запевненням у готовності отримувати китайські інвестиції, то приймаюча сторона в особі Сі Цзіньпіна висловила стратегічне бачення майбутнього Ініціативи. По-перше, «Пояс і Шлях» не стане закритим клубом. Лідер КНР висловив задоволення, що за 6 років впровадження Ініціативи вона охопила не лише Євразію, а й Африку, Америки та Океанію. В подальшому в BRI запрошуватимуться всі охочі, що неодноразово підкреслювалося на різних майданчиках. Буквально напередодні Форуму до Ініціативи долучилася перша країна G7 — Італія. На черзі ще кілька країн, які надіслали до Пекіну делегації найвищого рівня. По-друге, попри зосередженість на економічній співпраці та розвитку інфраструктури, велика увага присвячуватиметься в майбутньому політичному регулюванню, і Китай вже демонструє лідерство в міжнародних відносинах. По-третє, Ініціатива впроваджує засади людиноцентричності, покликана боротися з бідністю та безробіттям, зробити життя людей у всьому світі комфортнішим. Нарешті, Сі Цзіньпін пообіцяв, що в майбутньому Китай ставатиме все відкритішим для світу, запрошуватиме й надалі студентів з інших країн, інтегруватиметься до світової спільноти.

Китай є провідною силою BRI, він вкладає більше за інших учасників ($90 млрд лише прямих інвестицій у країни-учасниці), але й найбільше отримує від реалізації Ініціативи (прибуток від проектів вже склав близько півтрильйони долларів). Торговий оборот з країнами-учасницями BRI протягом шести років склав близько $6 трлн. Попри те, що зусиллями КНР формується нова світова реальність, важливо розуміти, чому саме вона є альтернативою. Ознаками цієї реальності є кілька пунктів: система зосереджена на двосторонніх відносинах КНР та країн-учасниці, а не не розвитку відносин між усіма цими країнами; взаємовідносини в інфраструктурній та економічній площині супроводжуються ідеологічними компонентами (наприклад, необхідно прийняти політику «єдиного Китаю» перш ніж увійти до BRI); попри участь більш ніж ста країн, Ініціатива залишається відкритою та планує розширюватись.

Усе перелічене вище не дозволяє говорити про BRI як блок держав типу BRICS, NATO чи ЄС. Природа цих блоків пов’язана із ситуацією Холодної війни, коли міжнародні відносини залежали від протистояння прорадянського та проамериканського таборів, і жодна спільнота не могла об’єднати всіх представників конкуруючих сторін. Натомість у світі після Холодної війни блоки не відіграють такої важливої ролі в формуванні ідентичності — член ЄС Італія стає на Новий шовковий шлях; член НАТО Туреччина купує зброю в Росії, а не в США. З 1990-х років і до середини 2010-х світ перейшов до глобалізаційного формату існування, причому всі країни включно з пострадянськими мали так чи інакше вибудовувати свої відносини з США. Саме на альтернативу такому формату світоустрою претендує Китай — коли всі країни об’єднані в одній глобальній реальності, але кожна з них також має вибудувати власні стосунки з Піднебесною. Власне, прокитайська глобалізація, як і проамериканська, не є царством свободи та рівних можливостей для всіх гравців, але дійсно свідчить про те, що за новими правилами теж можна грати.

Читайте також:

Велика китайська парасолька для Євразії

Кінець західної історії

 
Дивитись всі блоги