Головна » Блоги » Американські прапори над Пекіном

Американські прапори над Пекіном

09.11.2017
520

Коли після обрання Дональда Трампа президентом китайський лідер Сі Цзіньпін здійснив візит до Штатів, це дехто сприйняв як поступку. Мовляв, Трамп сидить у своєму палаці, а вклонитися до нього приїздять усі, навіть президент Сі. На разі, за словами Трампа, з'являється інша візія: два найвпливовіших президенти світу стали близькими друзями, і взаємні гостини мають це лише підтвердити. Які ж дружні бесіди відбуваються 9-10 листопада, і що вони принесуть іншим друзям, серед яких стоїмо і ми?

По-перше, президент Трамп явно намагається переконати президента Сі в тому, що не по-дружньому допомагати КНДР, коли Радбез ООН прийняв жорсткі резолюції проти Північної Кореї. При тому, що в найближчому майбутньому головний ворог США і світу – «Ісламська держава» – остаточно може здати позиції, непогано було б зміцнити єдність всіх людей доброї волі в боротьбі з новим, маленьким але дуже гордим ворогом – КНДР. Перемога над Північною Кореєю все частіше розглядається як результат можливої інтервенції. Як і в разі Іраку, приводом для інтервенції може стати наявність в країні незаконної ядерної зброї (в Іраку її так і не знайшли, але пошуки дуже згуртували американський народ). Якщо новим ворогом цивілізованого людства стане Північна Корея, це може вивести з-під удару мусульман, але треба переконати китайців у тому, вони не займуть місце поряд з КНДР у телевізорі.

По-друге, американська адміністрація напевно почула, як на з'їзді КПК було оголошено про новий Китай, та й уже майже рік президент Сі не минає нагоди звинуватити США в ізоляціонізмі й запропонувати нову, китаєцентричну платформу для глобалізації. Звичайно, нормальною дружньої реакцією стануть максимально міцні обійми, які дозволять США не відпускати Китай занадто далеко у вільне плавання, тим самим порушуючи однополярність світу. З іншого боку, якщо Дональд довго не гратиме зі своїм другом, з ним може почати грати спільний знайомий Володимир, і цього будь-якій американській адміністрації не хотілося б допустити. Адже спільні ігри РФ і КНР можуть здатися зовсім цікавими для США, а Путін вже відвідував у цьому році Китай, і Сі Цзіньпін робив візит у відповідь. До речі, щоб Володимир не образився, Дональд обіцяє зустрітися і з ним через пару днів, в країні, де їх попередники вже одного разу грали в Зірницю.

По-третє, друзі повинні ділитися благами. Про це говорили на прес-конференціях до і під час візиту Трампа в Китай, і символічним підтвердженням стала присутність двох президентів на церемонії підписання контрактів на 250 млрд доларів між американськими та китайськими компаніями (предметом контрактів стали літаки, автомобілі та скраплений газ). Про новий виток взаєморозуміння і взаємодопомоги Трамп і Сі говорять також і після офіційної зустрічі.

Такий перехід з офіційно-ділового виміру в дружній і особистісний вказує на тренди в сучасному світі. По-перше, геополітика все більше стає пісочницею для альфа-самців, куди не пускають молодших хлопчиків. Майбутнє Кореї Трамп обговорює з Сі, майбутнє України Волкер обговорює з Сурковим, і представників обговорюваних держав ніхто на переговори не чекає. По-друге, геополітика будується швидше на усних домовленостях і особистих контактах, ніж на неповоротких механізмах державної взаємодії. Це робить її більш маневреною, однак залишає реальний шанс, що одного разу чийсь кіт стрибне на пульт запуску ядерних ракет і світ випадково загине.

Читайте також:

Ви можете молитися вільно, але тільки китайською!

Гола правда геополітики

 
Дивитись всі блоги