https://www.bbc.com/news/world-asia-china-66106076
Колишній держсекретар США Генрі Кісінджер здійснив неофіційний візит до Пекіна, де був прийнятий головою КНР Сі Цзіньпіном і міністром оборони Лі Шанфу. Остання зустріч була особливо цікава, оскільки нещодавно Лі Шанфу не став зустрічатися зі своїм офіційним американським колегою, головою Пентагону Ллойдом Остіном.
Чи зуміє Кісінджер, який відзначив у травні своє 100-річчя, досягти якогось прориву в американо-китайських відносинах, сказати складно, але Сі Цзіньпін зустрів його тепло: державне телебачення показало, як китайський президент на зустрічі з колишнім дипломатом усміхається і каже, що дуже радий його бачити. "Ми ніколи не забудемо наших старих друзів і не забудемо ваш історичний внесок у розвиток американо-китайських відносин та дружби між двома народами", - додав він.
Не всі в Південно-Східній Азії ставляться до Кісінджеру з такою ж теплотою, як китайці. Головним чином це пов'язано з його роллю в американській війні у В'єтнамі. Спочатку він її підтримував, але потім став вважати, що США з В'єтнаму повинні піти якнайшвидше і з мінімальними втратами. При цьому він продовжував наполягати на підтримці Південного В'єтнаму до його падіння в 1975 році, що не додало колишньому держсекретарю популярності в очах лідерів комуністичної Півночі.
Однак офіційний Китай високо ставить його заслуги, які допомогли Пекіну відновити відносини із зовнішнім світом взагалі та зі США зокрема. Саме завдяки його діям зовнішньополітичний курс Китаю та його економіка були переорієнтовані на Захід у 1971 році, коли між США та Китаєм офіційно не було жодних зв'язків, Кісінджер таємно приїхав до Пекіна, щоб підготувати візит президента США Річарда Ніксона. Він відбувся наступного року, коли американський президент зустрівся з вищими лідерами країни, включаючи «великого керманича» Мао Цзедуна. Це стало можливим після того, як зусиллями Кісінджера США погодилися визнати Тайвань частиною КНР та вивести звідти свої війська.
Цей візит став наріжним каменем, після якого розпочалася нормалізація американо-китайських відносин та вихід китайської економіки на світовий ринок. Цей дипломатичний прорив, до речі, був вкрай невигідний тодішньому СРСР, що для зовнішньої політики США теж було зовсім непогано.
Держдепартамент США заявив, що йому відомо про візит Кісінджера, але той поїхав до Китаю «за власним бажанням, а не від імені уряду Сполучених Штатів». Однак у ході неофіційних візитів можуть бути досягнуті домовленості та висунуті пропозиції, здатні намітити вихід із глухого кута, до якого зайшла офіційна дипломатія. На сьогоднішній день відносини між США та Китаєм далекі від довірливих, особливо після інциденту з повітряною кулею, яка, за запевненням Пекіна, вела прості метеорологічні спостереження, а на думку Вашингтона – була шпигуном та збирала розвідувальну інформацію.
Генрі Кісінджер, будучи приватною особою, протоколом не пов'язаний і може говорити відверто і без купюр, що, безумовно, дає більше свободи дій як йому, так і його китайським співрозмовникам. Він може викласти, чим саме стурбований Вашингтон і що там хотіли б від Китаю отримати.
Так само і китайська сторона отримала можливість висловитися безпосередньо.
Неофіційний гість може без докорів совісті та без подальших дипломатичних ускладнень зустрічатися з будь-ким, як, наприклад, з міністром оборони Лі Шанфу, який з 2018 року перебуває під санкціями США за купівлю зброї в Росії. Саме ці санкції і стали справжнім приводом, чи приводом, чому Пекін минулого місяця відмовився погодити Лі зустріч з його американським колегою Ллойдом Остіном на форумі в Сінгапурі.
У грудні минулого року Генрі Кісінджер дав інтерв'ю, в якому розкритикував і Джозефа Байдена та його попередника Дональда Трампа за їхню політику щодо Китаю. Він заявив, що нинішня американська влада намагається вести з Пекіном діалог, який завжди починається зі звинувачень Китаю в різних беззаконнях, тож нема чого дивуватися з того, що відносини між двома країнами зайшли в глухий кут.
Незважаючи на те, що торговельна співпраця зі США для Китаю, безумовно, виключно важлива, він не збирається заради неї відмовлятися від своїх політичних та територіальних амбіцій. Найкраще це ставлення висловив на зустрічі з Кісінджером Ван І, завідувач канцелярії комісії із закордонних справ Центрального комітету китайської компартії. Це не міністр закордонних справ Цінь Ган, який до того ж ось уже кілька тижнів, як зник із життя, але фактично його керівник. Ван І сказав, що неможливо навіть намагатися перевтілити Китай і ще більш неможливо Китай оточити і стримати.
Враховуючи, що США та Китай залишилися єдиними наддержавами на планеті, у своєму протистоянні вони не поступатимуться принципами і відкрито заявленими інтересами. Пекін відхилив запит США щодо відновлення контактів між збройними силами обох країн, які, на думку Вашингтона, мають ключове значення для підтримки миру в Індо-Тихоокеанському регіоні. Є цілком реальна небезпека, що якась помилка з боку китайських військових, які демонструють силу в міжнародних водах і навколо Тайваню, може спровокувати випадковий, але потенційно дуже небезпечний збройний конфлікт.
Хоча держдепартамент і сказав, що Кісінджер полетів до Китаю, нікого офіційно не представляючи, його представник додав, що після повернення він може поділитися з ними своїми спостереженнями, а вони будуть готові його вислухати.
Приїзд відставного дипломата до Пекіна збігся з візитом посланника США з кліматичних питань Джона Керрі і відбувся невдовзі після того, як Пекін відвідали міністр фінансів Сполучених Штатів Джанет Єллен та держсекретар Ентоні Блінкен.
Це, як мінімум, говорить про те, що обидві країни хочуть деякого потепління у відносинах, хоча ні з Єллен, ні з Керрі голова Сі особисто не зустрічався.
Читайте також:
Рада безпеки ООН застерігає щодо штучного інтелекту
Експортні обмеження Китаю на германій та галій струшують світовий порядок