Головна » Блоги » Схід мудріший від Заходу

Схід мудріший від Заходу

12.10.2017
283

Отже, ані Каталонії, ані Курдистану на картах не з'явилося. Точніше, вони позначені як новонароджувані гібридні суб'єкти міжнародних відносин, але їх кордони не визнані і точно не відомо, де ці межі знаходяться. З одного боку, можна говорити, що національні держави й міжнародні інституції поки що перемагають утворення, які не мають державності, а непорушність кордонів стоїть вище права націй на самовизначення. З іншого боку, важливо відзначити також і особливості підготовки до референдумів каталонських і курдських активістів.

1. Хоча для пострадянської людини курди насамперед асоціюються з лівим дискурсом, завдяки дружбі лівих курдських партій з радянськими ЗМІ, саме в Каталонії організацією референдуму займалися ліві сили на чолі з Карлесом Пучдемоном. Тоді як у Іракському Курдистані референдум проводили помірно праві, принаймні, якщо порівнювати Демократичну партію Курдистану з іншими популярними курдськими партіями. Курдські сепаратисти, наприклад, приділяли багато уваги антишиїтській (= антиурядовій) риториці і традиційному для курдів сунітському ісламу. У свою чергу каталонські сепаратисти, вимагаючи незалежності від Іспанії, відмовлялися автоматично і від підданства іспанській короні, бачачи незалежною лише Каталонію як республіку.

2. Референдум у Каталонії, по суті, провести не вдалося. Крім слабкої підготовки і низької зацікавленості населення (явка 43% в Каталонії проти 73% в Курдистані), каталонські активісти отримали жорстку відсіч короля і центрального уряду. Король Філіп VI править лише кілька років, але вже встиг показати себе жорстким політиком і навіть скористався правом розпуску парламенту в 2016 році; тут він теж проявив силу, змусивши Каталонське уряд відступити. А іракська влада, ослаблена війною, не змогла дати силову відсіч курдам. Слід зауважити, що багата на бойовий досвід іракська армія вважається 59-ю в світі за потужністю і теоретично могла б запропонувати силове вирішення сепаратистського питання, але до моменту референдуму Курдистан мав своє добре підготовлене багатотисячне ополчення, яке набагато менше постраждало від поточних бойових дій, аніж військові структури центрального уряду. У свою чергу, подібних формувань на боці Каталонії не було, і протестуючих підтримали хіба що пожежники.

3. Ані там, ані там, ймовірно, і не було мети – домогтися незалежності. При жорсткій позиції світової спільноти самопроголошені країни опинилися б у ізоляції, а цілком ймовірно – зазнали б інтервенції. Тому головним досягненням обох референдумів стало підкріплення політичних заяв результатом народного волевиявлення. Цей результат у подальших переговорах послужить хорошим аргументом при вимаганні більшої автономії, і переговори вже почалися, із взаємними звинуваченнями та взаємними поступками. Так, іракська влада знову відкрила аеропорт в Ербілі, який був закритий відразу після референдуму, але поступово починає організовувати потоки нафти в обхід Курдистану (в зв'язку з переходом під урядовий контроль великих територій на півночі країни). У Курдистан з переговорами приїхав посол ЄС в Іраку, готовий стати посередником між урядом країни і урядом регіону. У свою чергу, позиція Каталонії поки що виглядає не такою привабливою, її владу європейські чиновники звинувачують у нерозсудливості та безвідповідальності, і замість переговорів вони поки що отримують ультиматуми. Можливо, це пов'язано з тим, що референдум у Каталонії пройшов пізніше за курдський, і міжнародна спільнота поки що не звикла до думки про нового суб'єкта. А можливо, справа пов'язана з тим, що східні політики більш схильні до продуманих дій і підготовки, навіть якщо зовні вони й виглядають імпульсивними, тоді як західні політики надто розраховують на демократичні процедури, забуваючи про рівень реальної політики.

Читайте також:

Курдистан: +1 самопроголошена держава?

Що таке Європа?

 
Дивитись всі блоги