За А. де Верном
Є одна безперечна тенденція, яка зберігалася протягом усієї історії, — це кореляція між фінансовою та геополітичною владою. У той час як адмірали та радники все частіше наголошують на скороченні розриву між китайськими та американськими військовими можливостями, долар США залишається домінуючим. Чи можна вважати це зрозумілим усім фактом, чи китайсько-російський союз є реальною загрозою фінансовій гегемонії Вашингтона?
Швидкість і масштаб підйому Китаю були предметом запеклих суперечок протягом багатьох десятиліть, але недавні заяви офіційних осіб США ясно дали зрозуміти, що Сполучені Штати більше не мають безпрецедентної геополітичної переваги повоєнних років.
У вересні 2021 року керівник програмного забезпечення Пентагону Ніколя Шайлан пішов у відставку зі своєї посади, пославшись на своє розчарування тим, що Міністерство оборони робить недостатньо, щоб відповідати китайським досягненням у галузі програмного забезпечення, штучного інтелекту та кіберможливостей. За кілька місяців до цього адмірал ВМС США Джон Акіліно попередив членів сенатського комітету збройних сил, що перевага США на морі слабшає перед обличчям швидкого розвитку Китаю. Зовсім недавно, під час виступу, в якому викладалася стратегія адміністрації Байдена щодо Китаю, держсекретар Ентоні Блінкен підкреслив, як Пекін поступово нарощує економічну, дипломатичну, військову та технологічну міць, щоб замінити заснований на правилах міжнародний порядок під керівництвом США. При цьому світова економіка, як і раніше, залежить від фінансових інститутів, керованих Сполученими Штатами, і мало ознак того, що це зміниться найближчим часом.
Частка операцій з іноземною валютою з використанням долара США залишалася стабільною протягом двох десятиліть, що передували рецесії, спричиненій пандемією 2020 року, досягнувши 88 відсотків у 2019 році. Пізніше, у міру того, як країни замикалися в собі, а ланцюжки поставок було порушено під час глобальної кризи в галузі охорони здоров'я, дефіцит бюджету США зріс, що зробило долар менш привабливою валютою у всьому світі. В результаті вперше з 1997 року частка долара у світових валютних резервах впала нижче 60 відсотків у 2020 році. Хоча це, здавалося, віщувало початок кінця американської фінансової гегемонії, долар повернувся, спричинений споживчим попитом. Тим часом країни по всьому світу продовжують боротися з економічними наслідками пандемії, а також з нестачею продовольства, посиленою війною в Україні. В результаті, порівняно з іншими валютними опціонами, вартість долара досягла найвищого рівня з 2002 року.
Більшість цього успіху можна віднести до ролі долара США як світової резервної валюти. Країни продовжують оплачувати свої товари, сировинні товари, активи та боргові зобов'язання у доларах, що вимагає від центральних банків у всьому світі тримати значну кількість доларів у своїх резервах. У четвертому кварталі 2019 року 6,7 трильйона доларів були розподілені по світовим центральним банкам, що забезпечило Вашингтону унікальний ступінь переговорної сили та впливу за кордоном завдяки рішенням, які Міністерство фінансів США приймає всередині країни.
Збереження цього привілейованого становища дає значні переваги, які можуть стати вирішальними у боротьбі великих держав. Сполучені Штати можуть брати кредити за нижчими ставками, ніж будь-яка інша країна, впевнені, що інші центральні банки куплять їхні облігації та спрямують фінансові операції через установи, очолювані США. Хоча Китай став більш могутнім у військовому та економічному відношенні, у 2021 році юань використовувався в міжнародних платежах лише у 2,7% випадків, що набагато менше, ніж 40,51% для долара та 36,65% для євро.
Проте після вторгнення Росії в Україну ситуація, схоже, змінилася — можливо, не назавжди, але таким чином, що це має стурбувати американських політиків. Китайсько-російський союз намагається залучити інші країни до привабливої альтернативи з метою побудови фінансової системи, повністю незалежної від контролю Вашингтона. За допомогою Росії Китай поступово прагне підірвати фінансову гегемонію США.
Після того, як західні країни об'єдналися, щоб ввести санкції проти Росії, Москва спробувала змусити Європу платити за енергоносії карбованцями або золотом. Через крайню необхідність багато енергетичних компаній прийняли її мандат, конвертувавши свої платежі в рублі. Нестача нафти і газу на світових ринках призвела до зростання вартості рубля, який, на подив багатьох західних аналітиків, став однією з найуспішніших валют у світі. Якщо рубль продовжить зміцнюватися протягом наступних кількох місяців, західним країнам доведеться витратити більше коштів на конвертацію своєї валюти в рублі для оплати необхідного їм імпорту енергоресурсів. Це не тільки підвищує глобальний попит на рублі, а й демонструє іншим урядам, що російська валюта здатна чинити опір покаранню з боку великих західних країн.
Поряд із цими платежами Росія працює над створенням альтернативи Суспільству всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій (SWIFT). У 2014 році, того ж року, коли Росія анексувала Крим, Кремль створив Систему передачі фінансових повідомлень (СПФП) — платіжну систему з розрахунком у рублях, яка мала стати альтернативою SWIFT. Через рік Китай наслідував цей приклад, впровадивши Систему транскордонних міжбанківських платежів (CIPS). Кожна ініціатива сама собою навряд чи підірве глобальне охоплення SWIFT. Однак саміт Путіна і Сі, що передував вторгненню, і відмова Китаю відкрито засудити Москву, підкреслили ступінь співпраці, на яку ці дві авторитарні держави готові піти, щоб кинути виклик Заходу. Для того, щоб вони мали хоч якийсь вплив, однією з перших цілей буде економічна сфера, оскільки вона є причиною геополітичного впливу.
Китай є великою причиною для занепокоєння, ще й оскільки він ефективно займається розробкою цифрового юаня. Електронна валюта, що виведена з-під американського фінансового нагляду, сприятиме безперешкодному розширенню китайської ініціативи «Один пояс, один шлях», оскільки Вашингтон не зможе відслідковувати транзакції між Пекіном і країнами, що розвиваються. Порівняльна стабільність юаня може зробити його вигіднішим для комерційних цілей і як резервна валюта. У той час як американські споживачі та підприємства витримали наслідки інфляційної економіки, менш розвинені країни, які мають долари у резервах своїх центральних банків, можуть не пережити нинішню рецесію. Ці центральні банки можуть звернутися до юаня як заміни.
Це означає, що долар неминуче падає. В.Путін висловив сумнів у можливості повного вилучення долара з російського центрального банку. Станом на липень 2021 року Китай, як і раніше, тримав від 50 до 60 відсотків своїх валютних резервів в активах, номінованих у доларах. Хоча Пекін, безперечно, зміцнює свій військовий потенціал, йому ще багато чого належить зробити, перш ніж повністю повалити долар.
Читайте також: