Згідно зі статистикою, за останні дев'ять років в Китаї на 2/3 скоротилася кількість сиріт. Якщо в 2012 році в країні налічувалося 570 тисяч дітей, від яких відмовилися батьки, або чиї батьки померли, то в цьому році число таких дітей - 190 тисяч. Раніше велике число пар відмовлялося від новонароджених дівчаток, оскільки через політику однієї дитини хотіли мати сина, що в Китаї традиційно вважається більш престижним. Крім того, в силу підвищення рівня добробуту сімей, батьки все менше відмовляються від дітей з економічних причин - 98% дітей, які потрапляють сьогодні в дитячі будинки, мають інвалідність або важкі захворювання. При цьому ще близько 500 тисяч дітей в КНР мають статус "де-факто сиріт", оскільки їх батьки в силу тих чи інших причин (хвороба, перебування у в'язниці та ін.) не можуть виконувати своїх обов'язків. Більшість з них живе зі своїми бабусями і дідусями.
Зниження кількості сиріт в Китаї обумовлено як впровадженням політики субсидій для сімей, які виховують "де-факто сиріт", так і зняттям багатьох обмежень, пов'язаних з політикою однієї дитини. Політика однієї дитини була затверджена в КНР в 1980-му році і стосувалася, перш за все, жителів міської місцевості. В рамках цієї політики існував і ряд винятків, наприклад, в ряді місцевостей сім'ям дозволялося завести другу дитину, якщо першою була дівчинка. Також другу дитину можна було завести жителям сільської місцевості. Однак близько третини сімей навіть до кінця нульових років могли мати лише одну дитину, і ця соціальна інженерія привела до дисбалансу в віковому складі населення. Тому з приходом до влади Сі Цзіньпіна політика державного регулювання народжуваності була пом'якшена, і традиційна для Китаю цінність сім'ї допомогла забезпечити досить стрімкі темпи зниження чисельності сиріт.