Присутність Китаю в Європі посилюється і стимулює критичний аналіз з боку європейських і американських дослідників. Дипломати ЄС, як зазначає видання «Nikkei Asian Review», вважають що ініціатива 16+1 розколе континент і не дозволить ЄС прийняти єдину позицію щодо Китаю. На думку аналітиків The National Interest, Китай переслідує кілька цілей. Перша - отримати підтримку від членів ЄС з важливих для КНР питань політики, таких як Тайвань і Південно-Китайське море. Друга мета - підірвати Західну єдність як всередині Європи, так і між Сполученими Штатами і Європою. Кінцева мета - «зробити світ безпечним для автократичної моделі Китаю», що вимагає демонстрації того, що політичні та економічні системи Китаю розглядаються як «життєздатна альтернатива ліберальним демократіям».
Результати не змусили себе чекати: у 2016 році Греція разом з Угорщиною і Хорватією, двома значними отримувачами фінансування з Китаю, не підтримали заяву ЄС щодо Південно-Китайського моря, щоб усунути критику мілітаризації Китаю в спірних водах. У лютому 2017 року Угорщина відмовилася підписувати (виключаючи можливість підписання ЄС в якості блоку) лист, в якому Китай звинувачується в тортурах адвокатів з прав людини. У 2017 році Греція заблокувала заяву ЄС в Організації Об'єднаних Націй, де критикувалася репутація Китаю в області прав людини. Таким чином, підтримка Китаю стає важливим фактором зміцнення позицій європейських держав, «затиснутих» між Німеччиною і Росією.
Результати не змусили себе чекати: у 2016 році Греція разом з Угорщиною і Хорватією, двома значними отримувачами фінансування з Китаю, не підтримали заяву ЄС щодо Південно-Китайського моря, щоб усунути критику мілітаризації Китаю в спірних водах. У лютому 2017 року Угорщина відмовилася підписувати (виключаючи можливість підписання ЄС в якості блоку) лист, в якому Китай звинувачується в тортурах адвокатів з прав людини. У 2017 році Греція заблокувала заяву ЄС в Організації Об'єднаних Націй, де критикувалася репутація Китаю в області прав людини. Таким чином, підтримка Китаю стає важливим фактором зміцнення позицій європейських держав, «затиснутих» між Німеччиною і Росією.