Незважаючи на досягнуті успіхи у становленні служби військового духовенства, в зоні АТО гостро стоїть питання захисту релігійних прав солдат різних віросповідань. Про це заявив Руслан Халіков, експерт Українського інституту стратегій глобального розвитку та адаптації, коментуючи результати аналізу реалізації капеланської програми в Україні.
Він зазначив, що робота капеланів має велике значення для суспільства, оскільки спрямована на психологічну реабілітацію бійців, які пройшли війну.
«Капелани несуть важливу соціальну функцію — допомагають військовим повернутися до мирного життя. Солдат, який отримав духовну підтримку, буде менш схильний до посттравматичних стресів. Після повернення з фронту він дійсно зможе швидко перейти на мирні рейки, не створюючи складнощів собі та оточуючим», — заявив експерт.
Разом із цим, він звернув увагу, що на цей час в зоні АТО далеко не всі церкви представлені військовими священиками, в першу чергу, через формальні обмеження Міноборони.
«Капеланом в Україні може стати тільки та особа, яка була запропонована релігійними організаціями, що входять до складу Ради у справах душпастирської опіки при Міноборони. Великі конфесії в ній репрезентовані на належному рівні, а дрібні — дуже слабо. Зокрема, це стосується мусульман, іудеїв, а також деяких протестантських напрямків. Тобто духовні потреби солдатів цих віросповідань повинні якимось чином задовольняти християнські капелани», — окреслює проблему Руслан Халіков.
Експерт зазначив, що відсутність деяких релігійних організацій в Раді, а також пасивність окремих церков у підготовці своїх капеланів загрожує тим, що у військових частинах будуть представлені священики лише декількох конфесій. Через це духовні потреби солдатів інших віросповідань не будуть враховані.
«Парафіяни церков, які не мають капеланів в зоні АТО, в певний момент можуть постати перед вибором — або зовсім відмовитися від участі в релігійному житті, або звернутися до інших церков. Щоб уникнути цього, Міноборони слід залучити більш ширше коло церков до капеланської служби. Крім того, і самі церкви мають розуміти, що вони не можуть усунутися від духовної роботи з бійцями на фронті», — резюмував релігієзнавець.