Не знаю, навмисне або просто так співпало, але й надпопулярний твіт Барака Обами про любов починається зі слів про ненависть. Більш того, процитований 44 Президентом Нельсон Мандела - саме з його слів і склався твіт - взагалі виводить любов з ненависті ( «люди вчаться ненавидіти, а значить їх можна навчити любові»)!
Хвиля ненависті, що накрила США, українцям знайома вже не перший рік. Іноді здається, що саме наша країна виступила своєрідним полігоном «обкатування» новітніх форм політичних мобілізацій і маніпуляцій. «Технологія ненависті», назвемо їх так, спирається на древній як світ принцип «розділяй і володарюй». Біда тільки, що в електронне століття «розділяти» стало надзвичайно складно - інтриги, замовчування, наклеп розкриваються швидше, аніж бенефеціар встигне отримати належний політичний капітал. Ось і доводиться нарощувати темп, виплескуючи на обивателя гори інформації, а одночасно й дратувати його нервову систему, аби не було ні часу, ні сил намагатися розбиратися в ситуації: ату, ось він ворог, узяти його, розірвати!
Не вперше та й не я один звертаю увагу на штучну підтримку технології ненависті в нашому суспільстві. Наприклад, після кожної гучної події в мережі з'являються пости й коментарі, які в нормальному суспільстві вважали б злочинними. Ці, як правило (але не завжди!) анонімні заклики сповнені ксенофобії та людиноненависництва, в них звучать прямі заклики до вбивств і насильства. Їх, вибачте на слові, «літературний» стиль являє собою гримучу суміш брудної лайки, кримінального жаргону та зневажливої новомови, тож навіть просто читаючи ці витівки, відчуваєш себе забрудненим. Не думаю, що хтось насправді знаходиться в такому жахливому душевному та інтелектуальному стані протягом декількох років, оскільки він діагностує духовну смерть, яка лише на кілька місяців може випереджати смерть фізіологічну. Тому доводиться думати, що ці пости, твіти та тощо і є технології ненависті в дії, кимось проплачені й системно поширювані в інформпросторі України. Судячи з відсутності реакції з боку влади, їм замовники і виконавці відомі. Підозрюю, що саме тому екстремістські висловлювання іноді роблять депутати і міністри, а деякі, на кшталт Парасюка, здається, тільки для цього й існують.
Виходячи зі сказаного, виступаю з ідеєю, яка цілком могла би консолідувати націю: не підтримуємо технології ненависті, робимо боротьбу з ними (в тому числі й висловлюваннями в соцмережах і на сайтах) національним громадянським завданням!