Турецько-африканський економічний і бізнес форум пройшов в Стамбулі на цьому тижні, закріпивши собою результати масштабного турне турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана по Африці. У форумі взяли участь як офіційні представники 45 африканських держав, так і представники бізнесу. Серед тем, які обговорювалися на заходах, перш за все, були питання сільського господарства, протидії пандемії, а також впровадження технологічних інновацій. Туреччина зобов'язалася допомогти африканським країнам досягти цілей сталого розвитку, визначених ООН, а також досягти результатів, які передбачені програмою Африканського союзу до 2063 року. Зокрема, учасники наголосили на важливості залучення жінок і молоді до організації сталого розвитку Туреччини і Африки. При цьому сама організація Форуму була більш консервативною, ніж формат недавнього форуму Франція-Африка, де з боку африканських держав були запрошені тільки представники молоді та громадянського суспільства, щоб підкреслити перспективність співпраці саме з ними, а не зі старими політичними елітами.
Форум 2021 року став третім за рахунком турецько-африканським заходом, і його проведення свідчить про претензії Туреччини на те, щоб бути найважливішим регіональним гравцем, об'єднуючи навколо себе, принаймні, африканські держави з мусульманською більшістю. Про це неодноразово заявляв і Р.Т.Ердоган під час своїх виступів в Анголі, Нігерії і Того, які він відвідав напередодні Форуму. З точки зору Анкари, Туреччина, на відміну від Франції та інших держав, які претендують на лідерство в Африці, є частиною одного культурного простору з африканськими державами, не має до останніх колоніальних претензій. У свою чергу, спроби Франції продемонструвати колоніальне минуле Османської імперії в Африці поки не отримали відгуку в арабських державах, прикладом чого стала вкрай негативна реакція алжирської влади на висловлювання президента Франції Е.Макрона, який нещодавно звинуватив Туреччину в спробі переписати африканську історію. Однак в остаточному підсумку буде мати значення не тільки ідеологічна компліментарність, а й готовність міжнародних партнерів реально інвестувати в розвиток африканських держав.