"Важка проблема свідомості" в світлі феноменології штучного інтелекту

Широке використання технологій штучного інтелекту має тенденцію до неконтрольованого зростання. При цьому у сучасній науковій думці відсутнє адекватне розуміння того, які наслідки буде мати впровадження штучного інтелекту в повсякденне життя людини. Окрім того, сутність того, що можна назвати “мисленням” штучного інтелекту залишається філософською Terra Incognita. Проте саме особливості алгоритмів інтелектуальних машинних процесів як з точки зору проміжних цілей, так й в смислі кінцевих результатів можуть нести в собі серйозні загрози. Моделювання “феноменології ШІ” викликає необхідність нової артикуляції головних питань філософії свідомості, на кшталт “важкої проблеми свідомості” й потребує пошуку шляхів та засобів артикуляції “людського виміру” реальності для штучного інтелекту.

Дослідження базується на феноменологічній методології, яка використовується в моделі штучного мислення. Імплементація технологій штучного інтелекту не супроводжується розробкою філософії співіснування людини та штучного інтелекту. Алгоритми, що лежать в основі інтелектуальних технологій, не гарантують сьогодні відповідності їх проміжних та кінцевих результатів етичним критеріям. Тому треба замислитися над природою та призначенням виділення проявів фізичної реальності в первинному для нашого Я потоці ментального. Оригінальність дослідження полягає в тому, що вирішення «важкої» проблеми свідомості з цієї точки зору може бути пов'язане з інтерпретацією кваліа як репрезентації “фізичного”. Відповідно, до “мислення” штучного інтелекту треба вносити обмеження, пов'язані з фіксацією метафізичного значення людського тіла з саме людськими параметрами. Треба також по-іншому подивитися на зв'язок мислення та дії в етичному вимірі. “Основа загального законодавства” повинна зводитися (в тому числі й для штучного інтелекту) до збереження необхідних людині параметрів матеріальних процесів та цілісності її смислового універсуму.

Повний текст статті доступний англійською мовою