За Д.Т. Пайном
З моменту утворення Китайської Народної Республіки (КНР) понад сімдесят років тому возз'єднання Китаю з Тайванем було першорядною метою її зовнішньої політики. Голова КНР Сі Цзіньпін неодноразово заявляв, що терпіння Китаю щодо Тайваню закінчується. Останні два десятиліття Китай значно збільшив свої десантно-штурмові можливості. Тим часом, частота і масштаби вторгнень китайських винищувачів і бомбардувальників у зону ППО Тайваню протягом минулого року були безпрецедентними: було скоєно понад 1400 вторгнень, що супроводжувалися великими навчаннями ВМС Народно-визвольної армії (НОАК).
Минулого місяця Пекін зробив безпрецедентний крок, заявивши про повний суверенітет над Тайванською протокою, і застеріг Сполучені Штати від будь-яких спроб обігнути його своїми військовими кораблями без їхнього дозволу. Адміністрація Байдена висловила стурбованість тим, що Китай здійснить воєнні дії проти Тайваню протягом наступних вісімнадцяти місяців. У відповідь на зростаючу загрозу адміністрація Байдена направила бойову авіаносну групу на чолі з авіаносцем «Рональд Рейган» на схід від Тайваню в спробі стримати китайську агресію.
Тепер є ознаки того, що Пекін може використати візит спікера палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань як зручний привід для завершення підготовки до давно запланованої повітряної та морської блокади Тайваню під приводом «запобігання відділенню Тайваню та розколу Китаю». На тлі напруженості, що зростає, у зв'язку із запланованим візитом Пелосі Байден і Сі провели 27 липня термінову відеоконференцію, під час якої Сі попередив Байдена про неприпустимість втручання США в плани Китаю щодо возз'єднання з Тайванем. "Ті, хто грає з вогнем, загинуть від нього", - сказав Сі. «Є надія, що США поставляться до цього тверезіше». У звіті Пекіна додано заяву про те, що КНР має бути «готова до гіршого сценарію та потенційного конфлікту зі США».
Державні ЗМІ Китаю повідомили, що його збройні сили мобілізуються для війни у рамках підготовки до потенційного превентивного нападу на Тайвань у відповідь на візит Пелосі. Крім того, Пекін застеріг Сполучені Штати від військової відповіді, заявивши, що це призведе до «серйозного воєнного конфлікту». Він додав, що Тайвань стане тим місцем, де Сполучені Штати нарешті покажуть свою «справжню особу паперового тигра», і що Китай не побоюється будь-якої ескалації у випадку, якщо Вашингтон вирішить вжити військових дій проти Тайваню. Не випадково Китай почав проводити великі наземні та військово-морські навчання з бойовою стріляниною в Тайванській протоці 30 липня, того самого дня, коли Пелосі вирушила у своє турне Азією. Після прибуття Пелосі на острів, Китай оголосив, що Народно-визвольна армія (НВАК) продовжуватиме повітряні та військово-морські навчання: «живий вогонь» оточує Тайвань, вторгаючись у його територіальні води з 4 по 7 серпня, що дозволяє НОАК на завершення навчань. Згідно з нещодавно просоченим відеозаписом спільної військово-цивільної наради військового керівництва НВАК, яка здається справжньою, Китай мобілізує свою економіку та збройні сили для війни.
Згідно з щорічним звітом Міністерства оборони про китайську військову загрозу за 2021 рік, Китай може спробувати ввести повітряну і військово-морську блокаду Тайваню, щоб примусити його до капітуляції, що, ймовірно, супроводжуватиметься захопленням прибережних територій Тайваню і, можливо, ракетними ударами військовими об'єктами, таким як протикорабельні та зенітно-ракетні комплекси. Будь-яка спроба США прорвати китайську блокаду, швидше за все, призведе до того, що Китай відкриє вогонь по кораблям і літакам США, що призведе до початку Третьої світової війни в Тихому океані. Китай стверджуватиме, що він не блокує Тайвань, а скоріше вводить карантин на своїй власній суверенній території, що не вважається актом війни з міжнародного права, що ще більше знижує шанси на пряму військову відповідь США.
Якщо Тайвань переконається, що Сполучені Штати не подолають китайську повітряну та військово-морську блокаду, щоб поповнити запаси гуманітарної допомоги, він, ймовірно, швидко прийде до угоди з Пекіном про возз'єднання, в якій Сполучені Штати можуть бути посередником. Така угода могла б бути укладена на основі моделі «одна країна — дві системи», яку Ден Сяопін запропонував ще 1979 року, запобігши потенційній ядерній катастрофі. І, незважаючи на захоплення Китаєм передової промисловості з виробництва напівпровідників на Тайвані, Сполучені Штати, ймовірно, могли б жити у світі, де Тайвань був би частиною Китаю.
Читайте також: