Головна » Блоги » Річниця Хрещення Русі. 1029 — час дорослішати

Річниця Хрещення Русі. 1029 — час дорослішати

29.07.2017
2661

Напередодні вихідних наша держава відзначала поки що не державне, але дуже важливе свято, День хрещення Київської Русі-України. Як і тогоріч, основні конкуруючі православні юрисдикції проводили під час цього свята Хресні ходи, і слід зазначити, що цього року було набагато менше нагнітання зайвої істерії з боку всіх сторін. Хоча певні медійні кола (перш за все — на рівні соцмереж) активно сперечалися щодо кількості та якості учасників ходи з боку УПЦ (МП) та УПЦ КП, але такого завзятого протистояння, як у 2016 році, не спостерігалося. Так само не було й активного вуличного протистояння.

Крім церковних діячів у святкуванні взяли участь і українські політики. Дехто прийшов на один з альтернативних заходів, інші надіслали вітання. Зокрема, аналізуючи вітання Президента, Прем’єра та Спікера, можна побачити кілька важливих деталей. По-перше, всі троє визнають саме християнство головною складовою європейської ідентичності. Петро Порошенко наголосив, що «вибір християнської віри князем Володимиром був і європейським вибором». Володимир Гройсман характеризує цей факт наступними словами: «Завдяки прийняттю християнства Великий князь Київський Володимир на тисячоліття вперед забезпечив входження Русі-України до європейської цивілізації». Зв’язок європейства з християнством акцентує також Андрій Парубій: «Християнська традиція стала основою українського державотворення, а Русь-Україна — частиною спільної європейської християнської цивілізації». Отже, саме завдяки християнізації наші предки колись стали європейцями.

По-друге, зміцнення християнства, на думку топ-політиків, було на користь не лише в минулому. Сьогодні також сильна церква може допомогти державі. На думку Спікера, «Українська Помісна Православна Церква з духовним центром у Києві стане запорукою не лише духовної єдності України, а й національної безпеки держави». За словами Президента, «потужний потенціал християнства дав нам імпульс для єдності», і навіть зробив непереможними вже сьогодні. Прем’єр був дещо стриманіший, побажавши співгромадянам: «Нехай зроблений вибір стане запорукою і нашого успіху і надихає всіх українців на нові звершення». Таким чином, християнство не лише створило українську державу, але й донині є ключовою складовою національної безпеки та добробуту. І в цьому надзвичайно важливо мати в Україні Помісну Православну Церкву, яка об’єднає всіх українських православних християн в єдину, успішну, непереможну громаду.

По-третє, і тут уже не повним складом, згадані політики в своїх привітаннях окреслили вектор та найближчі плани, які має зробити Україна під їх проводом задля створення такої церкви. Адже як відомо, на сьогодні в Україні немає одностайного бажання православних об’єднуватись, і кожна з принаймні двох найбільших православних громад претендує на те, що саме вона і є вже готовою Помісною Православною Церквою. З точки зору Спікера, найпершим кроком, що дозволить створити Помісну Православну Церкву в Україні є критична рефлексія. Він закликає в своєму вітанні «ще раз замислитися про нашу духовну єдність». Натомість Президент вважає, що ми переможемо завдяки смиренню: «Саме від неї (Константинопольської Церкви) ми як країна з однією з найбільших православних громад світу чекаємо якнайшвидшого визнання природної автокефалії української Церкви». Прем’єр, слід зазначити, не акцентував увагу на створенні Помісної Православної Церкви, а відтак, уникнув і необхідності окреслити алгоритм її створення.

Таким чином, святкування цього року ввійшло в стабільну фазу. 1) Віряни та ієрархи конкуруючих юрисдикцій тішаться від своєї співпричетності до християнської церкви. 2) Медіа та політичні гравці їм майже не заважають цього робити, лише мляво намагаючись отримати політичні дивіденди від чергового інформприводу. 3) Ніхто з топ-політиків, попри кількарічні заяви, не планує насильницьким чином створювати Помісну Православну Церкву, а зрозумівши, що сама вона не створиться, всі перестали намагатися чинити активні дії з цього приводу.

Читайте також:

Не перекривати повітря церкві

Конституція та право церков на моральну суб’єктність

 
Дивитись всі блоги