Головна » Блоги » Ракова пухлина голови

Ракова пухлина голови

05.12.2016
5451

Виступаючи в українському парламенті, американський віце-президент Джо Байден висловив докір вітчизняним законодавцям, який вони так не люблять згадувати – про ракову пухлину корупції, яка поглинула Верховну Раду. Однак він напевно навіть не здогадувався, наскільки він був правий і помилявся одночасно. Ця ракова пухлина дійсно охопила кожну клітинку українського політикуму, але стосується це, як стало очевидно після одкровень Онищенко, далеко не тільки парламентарів – головним корупціонером, схоже, виявляється президент, який стільки гучних і солодких промов виголосив про безкомпромісну боротьбу з тією самою корупцією. Ймовірно, спрацював одвічний принцип – якщо не можеш перемогти, потрібно очолити.

Очевидно, що сьогодні ще не можна беззастережно стверджувати про істинність всіх цих заяв, але дії правоохоронців за цим фактом тільки зайвий раз виступають непрямим аргументом, який змушує український народ переконатися, що навряд чи всі ці свідчення народилися на порожньому місці. Час напевно перевірить дані факти на істинність: шила в мішку не сховаєш.

Але користуючись виключно дедуктивним методом, на жаль, приходиш до тих же результатів. Жодне з гасел Майдану, заради яких люди мерзли на лютому морозі, а потім і віддавали свої життя (а сьогодні дедалі більше питань щодо того: хто ж все-таки ці життя забирав?), не виконано. Реформи провалені, асоціації з ЄС так і немає, безвіз там же, але з таким рівнем життя, як на мене, вже не дуже й потрібен, ну і, мабуть, найголовніше, що привело людей на майдан – боротьба з корупцією – не те, що провалена, а перетворилася на головну ганьбу нинішньої влади. Згідно з останніми дослідженнями, Україна впевнено посідає перше місце в Європі за рівнем корупції: замість міфічного золотого батона – реальні мільярди невідомого походження в деклараціях.

Все це наводить на думку, що лідери Майдану і не збиралися проводити реформи, а те, заради чого все це було (і триває), цілком досягнуто, тому й вілли в Маямі, і мільйони під подушкою, і месіанські фрески в домовому храмі.

Король помер, нехай живе король!

Читайте також:

Україна-ЄС: прагнення в «місто, якого немає»

Чим закінчаться експерименти з історичною пам'яттю?

 
Дивитись всі блоги