Презентація наукової монографії “Вододіли секуляризації”, яка відбулася 15 жовтня в Інституті управління та економіки освіти НПУ імені М.П. Драгоманова, надала привід для відвертої розмови про новітні історичні події.
Автори книги, експерти УІСГРА, наголосили на необхідності вирішення трьох першочергових проблем, що стоять перед українськими інтелектуалами.
Перша пов’язана з тим, що навіть серйозні дискусії в нашому суспільстві відштовхуються від інформації, яка черпається зі ЗМІ, а тому здебільшого мають ідеологічне чи навіть пропагандистське забарвлення. Саме тому українці відсторонені від загальноєвропейського дискурсу та мають викривлене уявлення про події у власній державі і світі. Друга витікає з першої: закритість інформаційного простору не дозволяє Україні бути повноцінним учасником міжнародної конкуренції та прирікає на тривале аутсайдерство. Нарешті, третя проблема стосується власне науки: ангажованість, політизованість дискусій, нехтування істиною в угоду “злобі дня” знецінюють наукові розвідки та знищують українську науку.
З точки зору О. Білокобильського, саме цими проблемами можна пояснити той факт, що ідеї книги “Вододіли секуляризації” — про конкуренцію світського та релігійно мотивованих проектів глобального розвитку та ціннісно-світоглядні зіткнення в сучасному світі — викликали глибоку зацікавленість у фахівців, в тому числі і з Європи й Америки, тоді як в українських ЗМІ вони супроводжуються політичними нападками та звинуваченнями. Саме релігійна вмотивованість глобальних проектів на кшталт ісламського чи пов'язаного з концепцією руського миру, перетворює їх на виклик сучасній системі світової безпеки.
Науковий рецензент монографії, відомий український релігієзнавець і теолог М. Черенков, у своєму виступі наголосив на тому, що секулярність була хоч і не завжди оптимальним, але стрижнем для суспільного ладу, тоді як новий порядок речей ще не визначений, і наразі його прояви є здебільшого агресивними. Втім, у постсекулярності може бути й інше обличчя: “Поки ми бачимо потенціал руйнівний. Але маю надію, що наш час активує і миротворче начало в релігії, і ми будемо свідками й учасниками конкуренції між різними видами постсекулярності”, - зазначив філософ.