Напередодні голосування в Палаті представників щодо імпічменту, Президент Д. Трамп звернувся з відкритим листом до спікера нижньої палати Парламенту США. Сам Трамп визнає, що не очікує підтримки з боку демократів, але адресує цей лист радше нащадкам: «Пройде сто років, і коли люди звернуть свої погляди на ці події, я хочу щоб вони зрозуміли все й отримали урок, і щоб із жодним Президентом це не повторилося знову». Дійсно, лист навряд заохотить демократів припинити процедуру імпічменту, але для історії він цікавий вже зараз. Цікавий лист і з точки зору релігієзнавства, як і вся риторика Трампа та його Адміністрації.
Дональд Трамп, як це і личить представнику Республіканської партії, чимало уваги приділяє релігійній риториці та символіці. Постійно в промовах і Президента, і Держсекретаря М. Помпео, з’являються релігійні метафори. Так, цьогоріч Дональд Трамп заявив, що ізраїльські іудеї шанують його як Царя Ізраїлева, як друге пришестя Бога, дорікаючи американським іудеям за підтримку демократів. До речі, нещодавнє опитування засвідчило зростання підтримки Трампа серед ортодоксальних іудеїв. Безумовно, ще більша увага приділяється християнству, чи радше спільній іудео-християнській традиції.
Емоційний 6-сторінковий лист Трампа до Пелосі також насичений релігійною риторикою. Саме вона дозволяє надати тексту додаткових барв і потенційно привернути до автора як майбутні покоління істориків, так і віруючого виборця-республіканця на виборах 2020. І починається текст зі звинувачення демократів в організації “хрестового походу за імпічмент” (impeachment crusade). Далі Трамп звинувачує Палату представників у тому, що вона проголошує війну Конституції та Американській Демократії — вочевидь, це ключові цінності американської громадянської релігії, і вони написані з великої літери. Так само з великої літери написане словосполучення “Отці Засновники”, яких “посміли закликати” (dare to invoke) демократи. Закладання демократичного ладу і конституційного устрою Отцями Засновниками є космогонічним міфом громадянської релігії США, і вислів Трампа можна сприйняти як звинувачення в блюзнірстві, зневазі до всього святого. Безумовно, таке блюзнірство ставить під загрозу весь американський космос, вибиваючи з-під нього підмурки. Зі свого боку Трамп стверджує, що завжди говорить від імені та інтересів Америки, а не власних, і за це невинно страждає (своє спілкування з Зеленським він так і називає “невинне”, innocent).
Власне аргументаційна частина, що стосується конкретних звинувачень, викладена в листі хоч і емоційно, але без релігійних конотацій, навіть ліквідація ІДІЛ та аль-Багдаді подається в термінах боротьби з тероризмом, а не хрестових походів. Знову концепт “crusade” згадується в надзвичайно насиченому абзаці про “Російське полювання на відьом”. Трамп пише, що звинувачення у співпраці з росіянами під час виборів є бездоказовими та були побудовані на могильній (grave), зловмисній (malicious), наклепницькій, монструозній брехні та демократській конспірології. І коли брехню було викрито, демократи замість вибачитися пішли в новий “злісний та порочний хрестовий похід” (libelous and vicious crusade). Варто додати, що саме змішування високого та брудного вважається класичною ознакою чаклунської діяльності, і Трамп свідомо чи ні — змальовує самих демократів як відьом з шабашу. Доречним є і вжите слово “malicious”, співзвучне з латинським означенням злої відьми — “malefica”. Далі в листі згаданий найвідоміший американський процес проти відьом — Салемський процес, в ході якого звинувачувані були виправдані, а судді згодом визнали свою помилку.
Попри те, що відкритий лист Трампа не наводить нових фактичних доказів та вочевидь не змусить демократів змінити свою позицію, він є чудовим зразком риторики, яка покликана мобілізувати електорат Республіканської партії на виборах 2020. Фактично, виборець-республіканець після прочитання цього листа має побачити в собі людину, на чиєму боці і так вже перебуває справедливість, але без його рішучих дій може бути зруйнований весь устрій американської громадянської релігії. Цей лист, який радше є не обуреним прощанням, а запрошенням на нове коло перегонів, не менш розділяє американське суспільство на дві частини, ніж діяльність Демократичної партії. Але на відміну від демократів, республіканці можуть використовувати ще релігійні почуття своїх виборців, що може стати в загалом релігійному американському суспільстві вагомою заявкою на перемогу.
Читайте також: