10 лютого на 88-му році життя помер відомий український філософ, академік Національної академії наук України, директор Інституту філософії НАНУ Мирослав Попович.
Мирослав Володимирович Попович народився 12 квітня 1930 року в Житомирі. У 1953 році він закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. 1956 року вступив до аспірантури Інституту філософії АН України і відтоді все життя присвятив Інституту. Тут він захищає кандидатську дисертацію "Ірраціоналізм у сучасній французькій філософії" (1960) і докторську дисертацію "Філософський аналіз мови науки" (1966).
У 1969 році вчений стає завідувачем відділу логіки і методології науки, а з 2002 – директором Інституту філософії імені Сковороди НАН України.
У 1992 році Мирослав Попович обраний членом-кореспондентом, у 2003 – академіком НАН України. У 2000 році вчений був удостоєний звання «Заслужений діяч науки і техніки України», а 15 жовтня 2009 року – «Почесного доктора Київського національного університету імені Тараса Шевченка».
Мирослав Попович – автор понад 100 наукових праць, присвячених проблемам логіки, методології та філософії науки, філософії, а також історії культури. Серед них монографії: «Про філософський аналіз мови науки» (1966), «Логіка і наукове пізнання» (1971), «Філософські питання семантики» (1975), «Нарис історії логічних ідей в культурно-історичному контексті» (1979), «Григорій Сковорода» (1984, у співавторстві), «Світогляд давніх слов'ян» (1985), «Микола Гоголь» (1989), «Україна і Європа: праві і ліві» (1996), «Раціональність і виміри людського буття» (1997) , «Криваве століття» (2005).