Головна » Блоги » «Підштовхни»: що за фантастична концепція, та як її приручити на користь місту

«Підштовхни»: що за фантастична концепція, та як її приручити на користь місту

16.03.2018
1172

«Теорія підштовхування» – саме таку назву отримала дієва розробка у галузі поведінкової економіки науковця із Чиказького університету Річарда Талера. Назву, визнання та Нобелівську премію з економіки у 2017 році. У чому вона полягає? У прийнятті того, що загалом людська поведінка нераціональна, вона наслідує звички та шлях найменшого спротиву, де немає необхідності докладати надмірних зусиль й, взагалі, люди мають брак самоконтролю. Талер пов’язав всі ці риси із прийняттям рішень, зокрема, фінансових рішень. І показав, що можна скеровувати вибір людини й при цьому вона не буде відчувати якісь обмеження. Підштовхування створює враження самостійного вибору (власне, він таким і є), який на відміну від прямої заборони, чи прямої вказівки чисто психологічно сприймається більш задовільно, а його результати більше цінуються.

Теорію мали змогу оцінити не лише в умоглядному вигляді, адже практики з царини управління державами одразу взяли її «на озброєння». Загалом на рівні держави вже класичними є приклади Великобританії та Сінгапуру. Кейс останнього докладно розглядається у статті від ВВС «The nation that thrived by nudging its population». У ній наводяться приклади, як саме молода держава, не маючи природних ресурсів чи іншого стартового капіталу, окрім власного населення, за 50 років свого існування змогла зійти та утриматися у топах світових рейтингів з розвитку та процвітання. Саме розробка цього «ресурсу», необхідність у здоровій та освіченій нації й привела керівництво Сінгапуру до запровадження підштовхуючого вибору. Наприклад, населення полюбляє вуличну їжу, їсти на ходу, їжу швидкого приготування. Усі ці опції важко співіснують із корисними продуктами, що звісно впливає на здоров’я споживачів. Самі споживачі це розуміють. Але готувати самостійно не можуть/не хочуть, а купити здорову їжу їм не пропонують. Тому держава запровадила проект Healthy Dining Board Health Promotion, який стимулює виробників використовувати екологічні продукти. Тепер у виробників є вибір: отримати гроші від держави і готувати здорову їжу чи ні; а у покупців – купувати здорову їжу чи ні. Сінгапурців, до речі, консультувала британська команда Behavioural Insights Limited, що народилася із так званого урядового «Nudge Unit» (підрозділу підштовхувачів), створеного у 2010 році як «Команда поведінкових висновків».

Запроваджувати дану теорію можна на різних рівнях. Дослідження говорять, що найбільш ефективно це робити на міському рівні. По-перше, урбанізацію зараз визнано однією з найбільших трансформуючих світових тенденцій. По-друге, McKinsey Global Institute доводить, що світове економічне зростання до 2025 року буде залежати виключно від міст (розподілене між західними містами, мегаполісами країн, що розвиваються та маленькими містами). Тому, змінюючи поведінку городян, можна буде регулювати «вагу», участь та вплив міста на світові економічні/політичні процеси.

Зараз в Україні є всі умови, щоб спробувати запровадити за допомогою теорії підштовхування позитивні зміни в суспільстві. Наприклад, реформа децентралізації. Певно, що її кінцевою метою не є просто перерозподілити рух коштів та наповнити місцеві бюджети, залишаючи податки вдома. А більш ефективне та менш бюрократичне використання цих грошей на розвиток місцевих громад та добробуту населення. Тому, чому не вкладати ці кошти у благоустрій та, змінюючи оточення людини, змінювати на краще і саму людину? Звісно, для цього потрібно мати чітке уявлення: якими країна хоче бачити своїх громадян – активними, здоровими та енергійними, чи щось інше. Якщо бракує власних ініціатив та ідей, можна, наприклад, звернутися до бачення розвитку суспільства та міста, яке сформульоване у цілях стійкого розвитку ООН.

 

Читайте також:

ООН-Хабітат: культура як складова стратегії розвитку міста

Всемирный форум городов: станет ли город страхов городом надежды?

 
Дивитись всі блоги