Відносини між Китаєм та Індією, можливо, мають більше довгострокового значення, ніж обговорюване сьогодні суперництво КНР та США. Ці дві азіатські країни є найбільш густонаселеними країнами світу (разом вони становлять майже 40 відсотків світового населення), а також другою за величиною і незабаром третьою за величиною економікою відповідно. Обидві країни конкурують за вплив і лідерство в умовах багатополярного світового порядку, що формується.
Західні країни, особливо США, серйозно налаштовані підтримувати Індію як оплот проти Китаю, що посилюється, проте необхідно враховувати і прагнення Індії до стратегічної автономії у своїй зовнішній політиці, а також практичними та економічними міркуваннями, що випливають із залежності Індії від Китаю.
Велика частина світу схильна розглядати відносини між Китаєм та Індією через вузьку призму давньої та невирішеної територіальної суперечки. Але масштабний конфлікт між двома країнами малоймовірний, як малоймовірне і довгострокове зближення. При цьому територіальна суперечка скоріше є симптомом значно ширшого геополітичного суперництва між двома самосприйнятими «цивілізаційними державами». Оскільки Китай та Індія стають дедалі помітнішими геополітичними гравцями, а їхнє піднесення вводить нові етапи суперництва — від геоекономічної конкуренції до різних позицій з глобальних питань.
Між обома країнами є кілька областей конвергенції, які також часто ігноруються Заходом. Обидві країни зберігають схожі світогляди, що відображається в їхніх позиціях з питань суверенітету, схильності бачити себе цивілізаційними державами та лідерами Глобального Півдня, а також у їхньому прагненні до більш справедливого розподілу влади у глобальному управлінні.
Те, що Китай та Індія в даний час не працюють разом для досягнення спільної мети – геополітичний ресурс, який може змінити майбутнє цивілізації на ту чи іншу сторону.
Читайте також:
Трамп розпочинає епохальне чищення Держдепартаменту
Chatham House: долар, а разом із ним і вся міжнародна валютна система, під загрозою