Головна » Новини і коментарі » 2022 » Чи припинила Туреччина плани розширення НАТО?

Чи припинила Туреччина плани розширення НАТО?

22.05.2022
1569

За М. Епіскопусом

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган знову заявив про свою незгоду із заявками Швеції та Фінляндії в НАТО на початку цього тижня, поставивши під сумнів розширення альянсу.

«Ми не скажемо «так» тим [країнам], які застосовують санкції до Туреччини», — заявив Ердоган на прес-конференції, мабуть, маючи на увазі підтримку Швецією обмежень на продаж зброї Туреччини у зв'язку з військовим втручанням Анкари в сирійський конфлікт.

Раніше Туреччина критикувала Стокгольм та Гельсінкі за приховування та підтримку бойовиків Робочої партії Курдистану (РПК), яких вона називає терористами та злочинцями. РПК — сепаратистський, етнонаціоналістичний та марксистський рух, що прагне створення незалежної держави у складі Туреччини. Анкара, яка поряд зі Сполученими Штатами та ЄС називає РПК терористичною організацією, звинуватила дві скандинавські країни у ігноруванні її запитів щодо екстрадиції осіб, пов'язаних із РПК. Турецькі ЗМІ також стверджували, що Швеція постачала зброю «терористичному угрупованню» РПК, відповідальному за організацію атак проти турецьких військових у Сирії з 2017 по 2021 рік, і що незаконна діяльність у Швеції становить значну частину потоку доходів РПК. Анкара також розкритикувала Фінляндію за розміщення осіб, пов'язаних з терористичними організаціями, і санкціонування демонстрацій РПК по всій країні.

«Вони прийдуть умовляти нас? Вибачте, але їм не варто турбуватися», — додав Ердоган, маючи на увазі заявлені плани фінських та шведських офіційних осіб прилетіти до Анкари, щоб відмовити його від блокування вступу до НАТО. Міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде заявила в суботу, що її країна вважає РПК терористичною організацією і підтвердила готовність Стокгольма вести предметні переговори з Туреччиною, хоча вона не взяла на себе зобов'язань щодо усунення будь-яких конкретних претензій Анкари.

Держсекретар Ентоні Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу, щоб прояснити позицію Туреччини. «Знаєш, Тоні, Туреччина підтримувала політику відкритих дверей НАТО ще до цієї війни. Але щодо цих можливих кандидатів — або вже країн-кандидатів — ми також маємо законні побоювання, що вони підтримували терористичні організації. Також є обмеження на експорт оборонної продукції», — сказав Чавушоглу.

Глава НАТО Єнс Столтенберг, який раніше сказав, що Фінляндія та Швеція будуть «тепло зустрінуті», якщо вони вирішать подати заявку, цього тижня вказав, що заперечення Туреччини зірвуть амбітний план альянсу щодо розгляду заявок двох північних країн протягом кількох тижнів. «Ми враховуємо побоювання, які висловила Туреччина, тому що коли важливий союзник [такий як] Туреччина порушує проблеми безпеки, то, звісно, ​​єдиний спосіб впоратися з цим — сісти та знайти точки дотику», — сказав Столтенберг журналістам.

Президент Джо Байден продемонстрував оптимістичний тон, коли цього тижня його запитали про побоювання Туреччини. "Я не поїду до Туреччини, але думаю, у нас все буде добре", - сказав Байден.

Залишається незрозумілим, чи виступає Туреччина, яка має другу за величиною армію в НАТО і позиціонує себе як ключовий посередник у тривалих мирних переговорах між Росією та Україною, категорично проти фінно-шведського вступу. Експерти зазначають, що між заявами турецьких дипломатів та остаточною позицією Ердогана може бути дисонанс. «Я не виключаю можливих розбіжностей між турецькими дипломатами та Ердоганом. У минулому були такі приклади», - сказав турецький журналіст NPR Барчин Інан.

Також неясно, чи готові Фінляндія та Швеція піти на поступки, яких було б достатньо, щоб потенційно утихомирити Анкару. «Будь-який крок, який може бути витлумачений як низькопоклонство перед Ердоганом, може бути непопулярним серед шведських виборців», — зазначає The Washington Post. Для Стокгольма скасувати свої обмеження на експорт зброї або поступитися вимогам Ердогана про екстрадицію означало б, по суті, публічне визнання поступок перед державою, яку багато західних спостерігачів називають «автократичним» та «авторитарним».

Цей тип заспокоєння навряд чи пройде успішно в той час, коли НАТО залучено до того, що західні політики постійно таврують як глобальну конфронтацію між демократією та автократією. «Якщо така авторитарна країна, як Туреччина, може завадити таким демократіям, як Швеція та Фінляндія, вступити до НАТО, можливо, настав час переглянути наші вимоги до членства», — написав у Твіттері колишній конгресмен Вілл Херд. Інші вказують на моральну небезпеку, з якою стикається альянс: прийняття ультиматуму Ердогана щодо Швеції та Фінляндії може підігріти його апетит до ширших вимог, включаючи скасування обмежень на експорт озброєнь, запроваджених іншими членами НАТО.

Вступ до НАТО Фінляндії та Швеції був представлений високопосадовцями як швидкий і безперечний результат, який явно зміцнить альянс під час наростаючої напруженості у Європі. Натомість виникає небезпечний, тривалий процес із потенційно серйозними наслідками для довгострокової єдності НАТО.

 

Читайте також:

Дефолт Шрі-Ланки тепер офіційний

Китай застеріг США від посилення протистояння геополітичних блоків

 
Дивитись всі події