Головна » Блоги » Один пояс, одна нафта: входження Китаю в арабський світ

Один пояс, одна нафта: входження Китаю в арабський світ

13.07.2018
803

Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях», яка вже кілька років опоясує Євразію, поступово долає межі континенту. Наприкінці минулого року Панама стала першою країною Західної півкулі, яка увійшла до китайського глобалізаційного проекту, а тепер настав час ущільнити співпрацю з регіоном, який в англомовному середовищі називається MENA, тобто охоплює Близький Схід і Північну Африку. Політично цей регіон представлений, переважно, арабськими країнами, а відтак захід, що відбувся в Пекіні у вівторок 10 липня, називався Коопераційний форум Китаю та Арабських держав.

До Пекіну прибули на цей форум Емір Кувейту, Генеральний секретар Ліги арабських держав, міністри закордонних справ Саудівської Аравії, Ємену, Тунісу, Лівії, Сомалі, Мавританії та інших держав. Слід зазначити, що прибув також і міністр закордонних справ Палестини Ріяд аль-Малікі, і загалом палестинське питання було одним з ключових під час Форуму. Міністр закордонних справ КНР Ван Ї зустрівся з палестинським колегою, підтвердив прагнення Китаю допомогти палестинському народу в боротьбі за його права. Підтримку в наведенні ладу пообіцяли також представникам Ємену, Лівії та інших арабських держав.

Таким чином, Китай потужно виходить на Близький Схід не лише як економічна сила, але також як політичний арбітр, який планує впливати на вирішення регіональних проблем. Тому і співпраця з арабськими країнами виходить за межі загальної ініціативи «Один пояс, один шлях», конкретизуючись у проекті з неформальною назвою «Нафта-Газ Плюс». Мається на увазі, що крім нафти та газу Китай допоможе арабським державам розвивати ІТ, штучний інтелект та інші важливі сучасні галузі економіки, які дозволять Близькому Сходу вийти з пастки, якою стала для нього наявність великих запасів корисних копалин. Також анонсувалося створення китайсько-арабського банківського консорціуму.

Президент КНР Сі Цзиньпін у своїй промові пообіцяв представникам арабських держав позики в розмірі $ 20 млрд на розвиток економіки, а також фінансову допомогу на $109 млн та поділився планами Китаю імпортувати арабських товарів на $8 трлн протягом найближчої п’ятирічки. Також найближчим часом очікуються візити Сі до ОАЕ, Сенегалу, Руанди та Південної Африки. Цікаво, що не лише Китай — Росія також намагається останнім часом закріпитися в Африці, зокрема, надіслала навесні контингент військових і цивільних інструкторів до Центральноафриканської Республіки. Росія та Китай також конкурують за увагу ПАР, де за два тижні відбудеться самміт БРІКС. Разом із тим, зрозуміло що потенціал Китаю, підкріплений міцною ідеологією та надзвичайно потужною економікою, дає більше підстав потенційним партнерам обрати його, ніж потенціал РФ.

Підхід Китаю до створення альтернативного глобалізаційного проекту вигідно відрізняється від паралельних спроб не тільки величезними фінансовими потужностями та стратегічним баченням. На відміну від російського православного чи іранського шиїтського проектів, китайська ініціатива не пов’язана з ексклюзивістською авраамічною ідеологією та може вбирати в себе не лише окремі сусідні держави, а цілі регіони світу — байдуже, мусульманські, православні чи секулярні. Конфуціансько-легістські настанови претендують у зовнішніх відносинах суто на роль етичних принципів, у які не потрібно навертатися. Таким чином, попри проблеми з власним мусульманським населенням та суттєве обмеження свободи совісті, КНР може мати цілком перспективні стратегічні відносини з переважно мусульманськими країнами Сходу, який для Китаю, власне, є Заходом.

Читайте також:

16+1 друзів Китаю

Промова, яка змінить світ. І це не промова Трампа

 
Дивитись всі блоги