Головна » Блоги » Небезпека інформації

Небезпека інформації

14.08.2015
12825

Чому важливо перевіряти інформацію?

Не секрет, що у кожної людини є смисловий фундамент, ті базові принципи без яких його життя стає неможливим і руйнується. Такі сенси не потребують перевірки. Встаючи вранці з ліжка ви абсолютно впевнені, що під ногами буде підлога, чи не так? Ви впевнені, що дихайте повітрям, хоча не бачите його і практично не відчуваєте. Але варто одягнути целофановий пакет вам на голову, як усвідомлення важливості повітря збентежить вас.

З інформацією, мабуть, так само. Кожну мить навколо нас проносяться терабайти даних, невидимі потоки з усього світу. Та варто вам залишитися без підключення до інтернету, як ви на узбіччі цивілізації — все найцікавіше проходить стороною. У 1998 році Ларрі Пейдж і Сергій Брін створили Google, який багато в чому визначив подальший хід розвитку людства, а в 2004 році Марк Цукерберг подарував світові «самотність». В основі цих двох рішень — технології пошуку, які заново «відкрили світ» людству.

Пошукові машини були покликані систематизувати і прискорити доступ до потрібної інформації. Але з кожним днем її стає все більше і вже класичні методи обробки перестають приносити минулу продуктивність. У сучасному світі просто знайти інформацію недостатньо. Тепер слід оцінювати її корисність і, що найголовніше, достовірність.

У нових умовах світу, що віртуалізується, вже не може бути настільки міцного смислового фундаменту, як колись. Це суттєво вплинуло на методи ведення війни у XXI столітті. Приміром, під час протистояння в 2006 році у Лівані між угрупованням Хезболла та ізраїльською армією проводилися систематичні зломи мобільних телефонів військовослужбовців Ізраїлю. Супротивник таким чином виявляв їх позиції, а також поширював дезінформацію за допомогою проникнення в мережі спецзв'язку.

Подібні приклади ведення інформаційної війни практикуються й в Україні. Наприклад, у Дебальцевому в лютому 2015-го українським військовослужбовцям розсилали смс повідомлення із загальним посилом «Порошенко нас зрадив». Наприкінці липня солдати отримували смс «Донбас не повернути назад». І все гаразд, але смс часто перекладалися українською мовою механічним перекладачем.

На жаль, траплялися й більш трагічні історії, наприклад, в Зеленопіллі. Точної кількості загиблих у цій трагедії досі невідомо. Офіційно в Міноборони говорили про 19 загиблих, у Л-ДНР заявляли про 200 осіб. Безпосередні учасники подій говорять щонайменше про 50 загиблих, що, скоріше за все, найближче до істини. Однією з причин трагедії тоді називали сигнал мобільних телефонів. Саме він допоміг ворогу скоректувати вогонь

Але залишимо війну військовим.

Проблема достовірності інформації в Україні дуже гостро постала під час Євромайдану. Потім вона активно продовжила наростати спочатку під час подій у Криму, а потім на Донбасі. «Розіп’яті хлопчики», «вирізані міста і села» — всьому цьому повинна була дати відсіч держава, забезпечити інформаційну безпеку своїх громадян. Але давайте будемо чесними: в той момент держави просто не було! Напевно, нічого не сталося б, якби в Україні було сильне громадянське суспільство, а ми всі були готові до перевірки і виявленню «інформаційних вкидань» на рівні рефлексу. Але поки що нашим громадянам дуже не вистачає критичного мислення і розумного сумніву.

Переглядаючи повідомлення у ЗМІ або випуски новин по ТБ, тримайте в голові питання — чому я повинен в це вірити? Якби гучно це не лунало, але це дуже важливо і в певний момент це може навіть врятувати ваше життя, адже в сучасному світі інформація — потужна зброя, яка здатна вбивати ефективніше градів.

Суть роботи будь-якого ЗМІ — передача фактів, без оціночних суджень, а також ретельно підібраної доказової бази тієї чи іншої події. Якщо в повідомленнях присутні суцільні оціночні судження, краще перестати читати або дивитися новини. Але якщо вам все ж цікаво, то з такої інформації можна отримати деякі факти. Наприклад, можна встановити першоджерело повідомлення. На жаль, багато українських ЗМІ не обтяжують себе такою роботою. Інтернет дає можливість самостійно перевірити інформацію: переконайтеся, що фото або відео матеріали з певної статті не використовувалися раніше, а текст первинного повідомлення не змінювався. Це далеко не повний перелік того, що можна і потрібно робити звичайним громадянам під час інформаційної війни. У цій ситуації все залежить тільки від нас, від рівня свідомості та вміння критично мислити.

Володимир Гуржи

Український інститут стратегій глобального розвитку та адаптації

Блоги. Кореспондент

 
Дивитись всі блоги